Задания 1. Что такое политика изоляции? Когда и кто начал ее осуществлять? Задание 2. Заполните таблицу: «Политика изоляции Цинской империи» Причины проведения политики Последствия проведения политики
Права людини, гарантовані Конституцією та міжнародними угодами нашої країни, мають бути реалізовані. Один із засобів реалізації прав людини полягає у тому, що їх можна захистити у випадку порушення.
Реальний захист прав людини належить до найгостріших проблем української дійсності. Конституційне прагнення розвивати і зміцнювати демократичну державу неможливо реалізувати без утвердження в суспільній свідомості і соціальній практиці невідчужуваних прав і свобод людини, нормативного закріплення їх гарантій. Держава зобов'язана проявляти активність у забезпеченні прав людини, у створенні матеріальних, організаційних, соціальних, політичних та інших умов для найповнішого використання людиною своїх прав і свобод.
Для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція і законодавство України передбачають можливість здійснення громадянами певних дій, а також утворення системи органів держави, призначенням якої є до громадянам у реалізації і захисті їх прав.
Можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод і система органів, які захищають і забезпечують ці права та свободи утворюють юридичний механізм захисту прав людини.
Юридичний механізм захисту прав людини - це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод.
Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як:
- захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань;
- об'єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод;
- проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;
- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади;
- захищати в суді свої права і свободи;
- звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів.
Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина.
Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів Украї- ни, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України.
Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання.
Особливе місце у системі гарантій посідає Президент України. Він зобов'язаний сприяти формуванню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, а обстоюючи їх, створювати умови нетерпимого став- лення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують додержання прав і свобод громадян на певній території.
Основною ефективною формою захисту прав і свобод є судовий захист. Потреба у судовому захисті закономірно випливає з ускладнення характеру структури економічних відносин, зростанні конфліктності і соціальних протиріч у суспільному житі.
Закон прямо не передбачає здійснення захисту прав людини Конституційним Судом, але це випливає із його завдань: гарантувати верховенство Конституції України на всій території держави. Здійснюючи контроль за відповідністю основному Закону законів та інших правових актів. Конституційний Суд може визнати їх чи окремі їхні положення неконституційними. Такі акти втрачають чинність, а якщо їх дією було порушено конституційні права та свободи, вони фактично поновлюються.
КРОМВЕЛЬ, ОЛИВЕР (1599-1658), английский государственный деятель и военоначальник, вождь пуританской революции, внесший, в качестве лорда-протектора Республики Англии, Шотландии и Ирландии, величайший вклад в формирование современной Англии.
Без участия Оливера Кромвеля невозможно представить ход Английской революции семнадцатого века. Эта революция имела огромное значение в истории не только Англии но и всей Европы. Она окончательно подорвала феодальные устои и закрепила капиталистический уклад в разных областях жизни. Даже восстановление монархии в Англии в 1660 г. не привело к отмене итогов революции Кромвеля. Наглядно продемонстрировав несостоятельность феодализма в сравнении с капитализмом, эта революция стала примером для буржуазных преобразований в других странах. Революция Кромвеля сопровождалась жестокой и кровопролитной войной, но Англия вышла из полосы социальных бурь не ослабленной, а окрепшей, утвердившись на передовых позициях в Европе и мире.
ДЖОН ЛИЛЬБЕРН
Джон Лилбёрн, лидер левеллеров 1614 29 августа 1657) активный участник Английской буржуазной революции, подполковник Армии нового образца, вождь левеллеров. Выходец из джентри
1645 памфлет «Защита прирожденного права Англии, направленная против всякого произвола, будь то короля, парламента или кого другого». 1648 год «Новые цепи Англии, или серьезные опасения части народа относительно республики» и «Вторая часть «Новых цепей»». Написал проект конституции Английской республики.
Памфлетная публицистика Лильберна пользовалась большим успехом не только в Англии, оказала влияние на многих публицистов.
ДЖЕРАЛЬД УИНСТЕНЛИ
Английский социалист-утопист XVII века, руководитель и идеолог движения диггеров.
(Родился: 19 октября 1609 г.,
Умер: 10 сентября 1676 г. (66 лет))
Джеральд Уинстенли, заявил, что люди должны быть равны не только политически, но и экономически. Он предложил создать бесклассовое государство. Призвал своих сторонников захватывать пустующие земли.
Система захисту прав людини
Права людини, гарантовані Конституцією та міжнародними угодами нашої країни, мають бути реалізовані. Один із засобів реалізації прав людини полягає у тому, що їх можна захистити у випадку порушення.
Реальний захист прав людини належить до найгостріших проблем української дійсності. Конституційне прагнення розвивати і зміцнювати демократичну державу неможливо реалізувати без утвердження в суспільній свідомості і соціальній практиці невідчужуваних прав і свобод людини, нормативного закріплення їх гарантій. Держава зобов'язана проявляти активність у забезпеченні прав людини, у створенні матеріальних, організаційних, соціальних, політичних та інших умов для найповнішого використання людиною своїх прав і свобод.
Для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція і законодавство України передбачають можливість здійснення громадянами певних дій, а також утворення системи органів держави, призначенням якої є до громадянам у реалізації і захисті їх прав.
Можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод і система органів, які захищають і забезпечують ці права та свободи утворюють юридичний механізм захисту прав людини.
Юридичний механізм захисту прав людини - це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод.
Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як:
- захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань;
- об'єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод;
- проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;
- направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади;
- захищати в суді свої права і свободи;
- звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів.
Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина.
Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів Украї- ни, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України.
Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання.
Особливе місце у системі гарантій посідає Президент України. Він зобов'язаний сприяти формуванню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, а обстоюючи їх, створювати умови нетерпимого став- лення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують додержання прав і свобод громадян на певній території.
Основною ефективною формою захисту прав і свобод є судовий захист. Потреба у судовому захисті закономірно випливає з ускладнення характеру структури економічних відносин, зростанні конфліктності і соціальних протиріч у суспільному житі.
Закон прямо не передбачає здійснення захисту прав людини Конституційним Судом, але це випливає із його завдань: гарантувати верховенство Конституції України на всій території держави. Здійснюючи контроль за відповідністю основному Закону законів та інших правових актів. Конституційний Суд може визнати їх чи окремі їхні положення неконституційними. Такі акти втрачають чинність, а якщо їх дією було порушено конституційні права та свободи, вони фактично поновлюються.
КРОМВЕЛЬ, ОЛИВЕР (1599-1658), английский государственный деятель и военоначальник, вождь пуританской революции, внесший, в качестве лорда-протектора Республики Англии, Шотландии и Ирландии, величайший вклад в формирование современной Англии.
Без участия Оливера Кромвеля невозможно представить ход Английской революции семнадцатого века. Эта революция имела огромное значение в истории не только Англии но и всей Европы. Она окончательно подорвала феодальные устои и закрепила капиталистический уклад в разных областях жизни. Даже восстановление монархии в Англии в 1660 г. не привело к отмене итогов революции Кромвеля. Наглядно продемонстрировав несостоятельность феодализма в сравнении с капитализмом, эта революция стала примером для буржуазных преобразований в других странах. Революция Кромвеля сопровождалась жестокой и кровопролитной войной, но Англия вышла из полосы социальных бурь не ослабленной, а окрепшей, утвердившись на передовых позициях в Европе и мире.
ДЖОН ЛИЛЬБЕРН
Джон Лилбёрн, лидер левеллеров 1614 29 августа 1657) активный участник Английской буржуазной революции, подполковник Армии нового образца, вождь левеллеров. Выходец из джентри
1645 памфлет «Защита прирожденного права Англии, направленная против всякого произвола, будь то короля, парламента или кого другого». 1648 год «Новые цепи Англии, или серьезные опасения части народа относительно республики» и «Вторая часть «Новых цепей»». Написал проект конституции Английской республики.
Памфлетная публицистика Лильберна пользовалась большим успехом не только в Англии, оказала влияние на многих публицистов.
ДЖЕРАЛЬД УИНСТЕНЛИ
Английский социалист-утопист XVII века, руководитель и идеолог движения диггеров.
(Родился: 19 октября 1609 г.,
Умер: 10 сентября 1676 г. (66 лет))
Джеральд Уинстенли, заявил, что люди должны быть равны не только политически, но и экономически. Он предложил создать бесклассовое государство. Призвал своих сторонников захватывать пустующие земли.