Задания 1.В приведенной ниже таблице отметьте свой вариант ответа «+»или «-» напротив каждого утверждения.
№ Утверждения Верно Неверно
1 Хуннское общество и государство возглавил шаньюй Модэ, пришедший к власти в 209 г.до н.э.
2 В IV в. н.э.гунны завоевывают земли Дуная и основывают «Западно-гуннскую империю» на территории
современной Венгрии и Румынии
3 В 52 г. до н.э. борьба между Чжи-Чжи и китайскими
войсками продлилась 2 года на территории Таласа
4 В 445 г. н.э. после смерти гуннского правителя Бледа управление государством переходит к его брату Атилле
5 В 451 г. н.э. на территории Галлии между
гуннами и римлянами произошла Каталаунская битва, которая продлилась больше суток
Внутрішньополітична боротьба в латиноамериканських країнах напередодні й під час Другої світової війни. Створення Організації Американських Держав. Демократичні революції у Гватемалі й Болівії
Внутрішньополітична боротьба в латиноамериканських країнах напередодні й під час Другої світової війни
З середини 30-х рр. XX ст. Л. А. стала об'єктом посиленої уваги і підривної діяльності держав "Осі", котрі, готуючись до світової війни, закупали в регіоні сільськогосподарські продукти і стратегічну сировину, в першу чергу нафту, кольорові метали, селітру.
Німецький капітал активізувався в економіці Аргентини, Бразилії, Парагваю, Перу, Чилі, здійснюючи зростаючий вплив на політику правлячих кіл цих країн. Користуючись наявністю там значної кількості німецьких іммігрантів, Берлін насаджував у регіоні фашистські організації й сприяв поширенню нацистської ідеології. Військова верхівка "Третього рейху" до того ж розглядала Бразилію та Аргентину, чия армія була озброєна і навчена за німецьким зразком, у якості важливого плацдарму для поширення свого впливу на всю Л. А. Тенденції до фашизації політичного життя окреслилися в Домініканській Республіці та Нікарагуа.
Але в Л. А. на той час ще не було місцевого монополістичного капіталу, тому й не могло сформуватися власного фашизму. Чимало представників латиноамериканських еліт, які надихались прикладом Німеччини та Італії, намагалися запозичити їхню ідеологію та терористичні методи, проте не були за своєю природою власне фашистськими. На спротив фашистській загрозі піднялися широкі кола громадськості.
В Аргентині радикали, соціалісти та кілька дрібних демократичних партій, що перемогли в березні 1936 р. на виборах до палати депутатів Конгресу, створили єдиний парламентський блок під назвою "Народний фронт". І хоча він через півроку внаслідок нерішучості керівництва розпався, влада заборонила діяльність Національної фашистської партії і т. зв. Трудового фронту, що діяли серед аргентинців німецького походження.
Але найбільших успіхів рух "Народного фронту" добився в Чилі, де у відповідь на урядову розправу над страйкуючими залізничниками було створено блок соціалістів, радикалів, комуністів і профспілок. На президентських виборах 25 жовтня 1938 р. його кандидат Педро Агірре Серда здобув упевнену перемогу і сформував уряд "Народного фронту". Він значно розширив демократичні свободи і права трудящих, підвищив зарплату, знизив ціни на продукти харчування, удосконалив систему соціального забезпечення, частину пустошів передав безземельним селянам. Але у зв'язку з початком Другої світової війни та розбіжностями всередині урядового блоку "Народний фронт" у січні 1941 р. розпався.
Объяснение:
Північне на високе відродження відбувалися в останнє десятиріччя XV століття та першу чверть XVI століття. Двоє відбувалися в Англії
Півні́чне Відро́дження — культурний рух та мистецька епоха у північноєвропейських країнах в останнє десятиріччя XV століття та першу чверть XVI століття. Поступилося місцем культурі маньєризму і бароко. Свою назву течія отримала через спільні з італійським Відродженням тенденції. Північне Відродження набуло найбільшого поширення в таких країнах як Німеччина, Нідерланди, Франція та Англія.
Високе Відродження — кульмінаційний або апогейний період Ренесансу, який включає останні роки ХV століття та перші десятиліття ХVІ століття.[1] Відкриття Америки (1492 р.) може бути використане як історичний орієнтир для його початку, продовжувався до розграбування Риму в 1527 році військами імператора Карла V. Як художні віхи — розпочати його «Таємною вечерею» Леонардо да Вінчі (1495-1497) рр. і закінчити смертю самого Леонардо (1519 р.) і Рафаеля Санті (1520) або кульмінаційною роботою третього з великих дійових осіб того періоду:каплиця Медічічі Мікеланджело (1520-1534).