Задания суммативного оценивания за четверть по предмету «История Казахстана»
Задание 1
Влишите недостающие.нслова (понятия)
Бо главе государства стоял великий (1).Власть передавалась ...(2). Осударственные дела решались на 3).
которого входили улусбеки, змиры беки, бии. Советниками хана являлись (4). Он созывался раз год з летнее время
Титул ... (5) присваивался военачальникам и высшим государственным чиновникам. Титул ... (6)присваивался неро-
Судьям. Титулы...(7) носили видные военачальником называли (8)
Используемые слова: бия, бек, от отца к сын, карача, ханском совете, хан, везиры, бахадур или батыр,
курултай, нойоны,чернь
введение рекрутской повинности в отношении податных сословий в качестве основного принципа комплектования регулярной армии (просуществовала с 1705 по 1874г)
начало подготовки отечественных офицерских кадров. Открытие Школы математических и навигатских наук (1701), Инженерной школы (1712), Артиллерийской школы (1701), Медицинской школы (1707)
Создаются новые воинские уставы. Вводится новая единообразная форма, ордена, медали.
Осуществляется перевооружение армии: новые виды оружия (ружья со штыком, мортиры, гранаты)
Создан военно-морской флот.
Судебные реформы:
Судебную реформу Петр 1 начал проводить в 1719 г. , когда были учреждены Юстиц-коллегия, надворные суды в губерниях и нижние суды в провинциях. Смысл реформы состоял в отделении суда от администрации, чтобы дать правовые гарантии купцам и промышленникам от притеснений дворянской администрации. Однако идея отделения суда от администрации и вообще идея разделения властей, заимствованная с Запада, не соответствовала российским условиям начала XVIII в. Идея разделения властей свойственна феодализму в условиях нарастающего его кризиса, разлагающемуся под натиском буржуазии. В России буржуазные элементы были еще слишком слабы, чтобы “освоить” сделанную им уступку в виде суда, независимого от администрации. На практике подданные видели власть в лице губернаторов и иных администраторов, им и обжаловали решения надворных судов. Губернаторы вмешивались в судебные дела. Хаос во взаимоотношениях судов и местных властей привел к тому, что в 1722 г. вместо нижних судов были созданы провинциальные суды в составе воеводы и асессоров (заседателей) , а в 1727 г. упраздняются и надворные суды. Их функции передавались губернаторам. Дела по политическим обвинениям (как уже говорилось выше) решались в органах политической полиции (Тайной канцелярии, Тайной экспедиции) и в Сенате, а нередко и лично императорами. Таким образом попытка судебной реформы в начале XVIII в. потерпела неудачу.
Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.