Задания суммативного оценивания за II четверть по предмету «История Казахстана» Задание №1. Впишите традиции и обычаи в таблицу [5] Обычаи и традиции казахского народа Определение
1 Обычай дарить небольшие подарки за обновку или впервые увиденную в доме вещь
2 Обряд знакомства невесты с родней мужа. Лицо невесты можно было открыть тогда, когда она отдаст дань уважения каждому родственнику мужа под традиционную песню от песенника-импровизатора.
3 Когда ребенок научился самостоятельно ездить верхом, он впервые выезжает из дома. Приглашают почетных гостей для праздника
4 Памятные сувениры привозит человек из дальней поездки для своих близких
5 Запрет – народная примета. Например, нельзя наступать на порог, дарить близким людям нож и т.д.
Задание № 2. Какие изменения произошли в ходе административно-территориальных реформ царской власти - Укажите название устава в Младшем и Среднем жузе, его автора; [2] - Впишите в пустые места с номерами сведения по реформам и сделайте вывод [9]
«Устав 1822 г.»
«Устав 1824 г.»
1 Политические 1
2 Экономические 2
3 Культурные 3
Вывод: Какие последствия имели реформы для местного населения?
Задание № 3 Приведите в соответствие причины восстания, (ответ записывай цифрами и буквами) [ 4 ] восстание причины А )Восстание казахов в Букеевской Орде 1)Указы 1742 и 1756 годов запрет населению Младшего и Среднего жузов перегонять скот через Яик и Иртыш, в низовьях Ишима и Тобола, к побережью Каспийского моря. Б) Национально-освободительное движение под руководством Кенесары Касымулы 2) Усиление колониального гнета, строительство военных укреплений, отмена ханской власти, назначение в 1833г зятя хана Жангира –Карауылкожи Бабажанова правителем казахских родов, кочевавших в районе Каспийского моря. В) Восстание Ж. Нурмухамедулы 3) Земельный вопрос и налоговая политика хана Жангира.
Г) Национально-освободительное движение Сырыма Датулы 4) Притеснения со стороны Коканда и Хивы
А Б В Г
Задание 4. Определите историческую личность [ 5] 1) В ходе восстания Е.Пугачева зарекомендовал себя как искусный дипломат, военачальник и организатор. Лидер повстанцев славился как оратор и бий. За мудрость и находчивость с детских лет его называли «Бала-бий». Выступал против политики хана Жангира
2) С юных лет он прославился своими организаторскими и уже в возрасте 21 года правитель Бокеевской (Внутренней) Орды Бокей назначил его старшиной рода бериш. Возглавил движение казахов, возмущённых захватом всех наиболее плодородных земель в междуречье Урала и Волги. Встал на борьбу против социального неравенства и поднимал народ против бесчинств. Ближайшим его соратником был поэт и батыр Махамбет. 3) Государственный деятель, полководец, руководитель национально-освободительной борьбы казахского народа 1837-1847 против Российской империи, последний хан Казахского ханства (1841-1847). Чингизид, внук Абылай хана. главной целью его политики было - вернуть казахскому ханству прежнее величие. В управлении государством внедрил основные правила шариата и вернул судебную систему на прежний уровень. Хан, хорошо знавший пути укрепления государства и армии, утвердил мусульманские юридические правила. 4) Всю жизнь посвятил борьбе за независимость присырдарьинских казахов. Соплеменники знали его как мудрого и справедливого бия, религиозного человека. В одном из сражений получил ранение, но на голову разбил преследовавший его хивинский отряд. Его сарбазы напали на Хивинскую крепость. 5) Под его руководством казахи совершали набеги на новые военные крепости и грабили торговые караваны, шедшие из России в Среднюю Азию. В середине 30-х годов 19 века его военные отряды влились в движение Кенесары Касымова и совместно с ним продолжили борьбу.
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
XVI в
Письменность, просвещение
1.1564 – зарождение книгопечатания Иван Федоров. Первая книга – «Апостол»- 1564, «Часослов» - 1565, Псалтырь -1568.
2. Переписка И.Грозного с А.Курбским.
3. Начальные знания о солеварении, истории
литература
1. Сильвестр «Домострой»
2.А. Курбский «История о великом князе Московском»
3.Энциклопедический труд «Великие Четьи-Минеи» под рук. Макария
4. Филофей «Москва- Третий Рим»
5. Ермолай Еразм
« Повесть о Петре и Февронии»
6.Появление жанра публицистики (Иван Пересветов и Авраамий Палицын)
архитектура
1.Строительство Китай-города (Ф. Конь 1534-1538)
2. Стена Белого города( Ф. Конь. 1585-1593)
3. Новодевичий монастырь -1525 ( в честь взятия СмоленскаВасилием III)
4. Церковь Вознесения в Коломенском 1532 (в честь рождения Ивана Грозного)
5. Архангельский собор Московского кремля А.Фрязин ( 1505- 1509)
Усыпальница русских царей.
6. Казанский собор. Барма. Постник. 1555-1560. ( в честь взятия Казани Иваном IV)
7. Колокольня Ивана Великого Бон Фрязин.1505г
живопись
Иконопись Диони сия. ( 1440-1503) Успенский собор.
Строгановская школа живописи
Объяснение:
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ