Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради (рос. дореф. Манифестъ къ украинскому народу съ ультимативными требованіями къ Центральной раде)[1] — офіційний документ Ради Народних комісарів Російської Республіки.
Підготовлений Головою Раднаркому Володимиром Ульяновим, наркомом закордонних справ Левом Бронштейном, наркомом національностей Йосипом Джугашвілі.
Прийнятий 16 (3) грудня 1917 року на засіданні Раднаркому у Москві і переданий до Києва Центральній Раді 17 (4) грудня.
Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради (рос. дореф. Манифестъ къ украинскому народу съ ультимативными требованіями къ Центральной раде)[1] — офіційний документ Ради Народних комісарів Російської Республіки.
Підготовлений Головою Раднаркому Володимиром Ульяновим, наркомом закордонних справ Левом Бронштейном, наркомом національностей Йосипом Джугашвілі.
Прийнятий 16 (3) грудня 1917 року на засіданні Раднаркому у Москві і переданий до Києва Центральній Раді 17 (4) грудня.
булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;
бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;
корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;
каламар — символ влади писаря;
печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника;
литаври — військові клейноди, що знаходилися у довбиша[1];
гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі — у пушкаря;
сурми — військовий, полковий та січовий клейнод під віданням сурмача;
пернач або шестопер — відзнака полковника полку і паланки;
значок — заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні, куреня;
Объяснение: