18 липня 1918 р. війська Антанти перейшли в рішучий наступ проти німецьких військ. Німецькі армії швидко відкочувалися назад. За таких умов начальник генерального штабу Німеччини Гінденбург остаточно переконався, що війну програно.
14 серпня 1918 р. він заявив імператорові Вільгельму ІІ, що необхідно домогтися завершення війни дипломатичним поки німецькі війська знаходяться на території противника. До того ж один за одним почали капітулювати союзники Німеччини: 29 вересня 1918 р. — Болгарія, 10 жовтня — Туреччина, 3 листопада — Австро-Угорщина.
Поразка Німеччини у Першій світовій війні
18 липня 1918 р. війська Антанти перейшли в рішучий наступ проти німецьких військ. Німецькі армії швидко відкочувалися назад. За таких умов начальник генерального штабу Німеччини Гінденбург остаточно переконався, що війну програно.
14 серпня 1918 р. він заявив імператорові Вільгельму ІІ, що необхідно домогтися завершення війни дипломатичним поки німецькі війська знаходяться на території противника. До того ж один за одним почали капітулювати союзники Німеччини: 29 вересня 1918 р. — Болгарія, 10 жовтня — Туреччина, 3 листопада — Австро-Угорщина.
Не вживається ъ в кінці слів і як розділовий знак (за необхідності замінюється дефісом);
звук [ɪ] (з етимологічних и, ы) передається літерою и;
[о] після м'яких приголосних передається як ьо, [jо] — як йо;
збережено вживання літери ѣ, що читалася згідно з українською церковнослов'янською традицією[8] як [і] (після голосних — [jі]);
збережено літеру ѳ — у деяких словах грецького походження;
в багатьох випадках звук [і] з давньої е також передається як ѣ;
[jі] після голосних, етимологічно не пов'язане з історичним ѣ, може передаватись двома як и або як ѣ (з Украини, з Украѣни);
звук [і] з давньої о (рідше — з давньої е) передається буквою і;
введено літеру є (церковнослов'янске довге є) для йотованого е;
введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, џ для звука [ʤ].
Використання та поширеність
Объяснение: