Запишіть текст. Заповніть пропуски, вставивши слова.
Зміни в державному устрої та країн Європи, нові наукові
відкриття й вгасання протиріч дали поштовх ідеям тителі створили багато моделей справедливої
, висунули декілька проектів покращення державного устрою.
Ідеалом більшост тителів стали досягнення науки та . Якщо
мислителі епохи гуманізму до центру уваги ставили з усіма її
перевагами та недоліками, то тителів більш за все турбував людський
та його розвиток.
Частина ідей епохи тництва була використана європейськими
монархами. Саме під впливом тителів у
королівстві та імперії Габсбургів була покращена система ,
поліпшені мануфактурне виробництво та торгівля, обмежений вплив церкви. Але і
Фрідріх II Прусський, і Габсбург проводили тільки ті реформи, які не
обмежували їхню абсолютну владу.
У другій половині в Російській імперії також мали значний вплив
іде тництва, але реформи Катерини ІІ були і незакінченими.
Імператриця розуміла, що виконання порад тителів несумісне з кріпацтвом та
владою монарха. Тому Російська імперія, незважаючи на воєнну
міць, все ж таки відставала від країн.
Найбільш вдало іде тництва були реалізовані в . Перемога
у війні за дозволла засновникам нової держави створити систему
влади, наближену до ідей тителів. Відсутність пережитків феодалізму сприяла
запровадженню народовладдя та принципу влади. Тому саме США
можна вважати першою державою світу.
XVIII ст.
абсолютними
демократичною
держави
економіці
західноєвропейських
Йосип II
людину
незалежність
необмеженою
непослідовними
освіти
прогрес тництва
Прусському
релігійних
розподілу
розум
Сполучених Штатах
изучения тюркоязычных народов центральной азии средневековья привлекает внимание отечественных и зарубежных исследований уже более полутора сотен лет. среди рассматриваемых проблем в тюркологии далеко не последнее место занимают реконструкции мировоззренческих представлений номадов. данная тематика изучалась даже в драматичный для отечественной науки период, связанный с репрессиями 30–40-х гг. xx в., великой отечественной войной, господством одной методологической парадигмы ( материализм), подкрепленный идеологией. между тем даже в такой обстановке шло накопление археологических, письменных и этнографических источников, вырабатывались принципы их анализа и интерпретации. все это позволило ученым установить ряд конкретных особенностей религиозных верований и обрядов тюркоязычных кочевников, отметить определенное влияние мировых религий (манихейства, буддизма) на их мировоззрение. в целом же вторую половину 1930-х – первую половину 1960-х гг. можно рассматривать как продолжение периода накопления источников и попытки представить более или менее целостную картину духовной жизни кочевников, однако, в ограниченных методологических и идеологических рамках.
Основные идеи иосифлян:
сохранение существующих порядков и всех форм церковной организации и ее экономического положения; необходимость увеличения («стяжения») церковного имущества, что позволит церкви успешнее реализовать одну из главных своих задач – творить «благие дела»: строительство монастырей, содержание клира нуждающимся; признание личного «нестяжения» монахов.Основные идеи нестяжателей:
идеал монашеского устройства – раннехристианская община; отторжение от церкви всех богатств и лишение ее права владения населенными землями; частной собственности у монастырей быть не должно, накопление богатства нельзя оправдать даже благими целями;