Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Блоки и другие устройства для втаскивания тяжелых предметов через окна также не могли появиться на Руси — не было нужды в подобных устройствах. Жизнь в русских городах не толкала и к разработке разных типов междуэтажных лестниц внутри узкого жилища, которое необходимо было втиснуть между двумя соседними. Изобретательность решает только те задачи, которые ставит жизнь. Там, где дома из дерева, чаще пожары. Именно поэтому на Руси появились сборно-разборные деревянные дома с пронумерованными деталями. Английский путешественник Уильям Кокс увидел это в 1778 году так: "Покупатель, являясь на рынок, объявляет, сколько хочет иметь комнат, присматривается к лесу и платит деньги… Не стоит большого труда перевезти дом и собрать в одну неделю" (W.Coxe "Travels in Poland, Russia, Sweden, and Denmark". London, 1784). Сборные дома появились в России очень давно. Адам Олеарий описал их за полтора века до Кокса, но существовали они исстари. Дипломат Адольф Лизек видел (в 1675) в продаже разборную колокольню. Продавались даже мосты и башни! (В.О.Ключевский, "Сказания иностранцев о Московском государстве", М., 1991, с. 176.) Русские путешественники, попав в Европу, удивлялись: как это можно жить в каменных домах? Они находили это крайне нездоровым. (Миллионы людей во всем мире продолжают находить это по сей день.) Когда же каменные постройки стали, тем не менее, распространяться и в России, стены внутри комнат обшивали тесом, подкладывая под него мох. (Там же, с. 169 и 189.) В Европе, где дрова продавались на вес, а меха были доступны немногим, простые люди гораздо больше страдали от холода зимой, чем в России, где зимние морозы куда суровее — зато были дешевы меха и дрова.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Изобретательность решает только те задачи, которые ставит жизнь. Там, где дома из дерева, чаще пожары. Именно поэтому на Руси появились сборно-разборные деревянные дома с пронумерованными деталями. Английский путешественник Уильям Кокс увидел это в 1778 году так: "Покупатель, являясь на рынок, объявляет, сколько хочет иметь комнат, присматривается к лесу и платит деньги… Не стоит большого труда перевезти дом и собрать в одну неделю" (W.Coxe "Travels in Poland, Russia, Sweden, and Denmark". London, 1784). Сборные дома появились в России очень давно. Адам Олеарий описал их за полтора века до Кокса, но существовали они исстари. Дипломат Адольф Лизек видел (в 1675) в продаже разборную колокольню. Продавались даже мосты и башни! (В.О.Ключевский, "Сказания иностранцев о Московском государстве", М., 1991, с. 176.)
Русские путешественники, попав в Европу, удивлялись: как это можно жить в каменных домах? Они находили это крайне нездоровым. (Миллионы людей во всем мире продолжают находить это по сей день.) Когда же каменные постройки стали, тем не менее, распространяться и в России, стены внутри комнат обшивали тесом, подкладывая под него мох. (Там же, с. 169 и 189.)
В Европе, где дрова продавались на вес, а меха были доступны немногим, простые люди гораздо больше страдали от холода зимой, чем в России, где зимние морозы куда суровее — зато были дешевы меха и дрова.