Заполни пропуски в тексте:
После Смутного времени патриархом Московским и всея Руси стал (1). Его сменили патриархи (2) и (3). После смерти последнего при поддержке царя (4) патриархом был избран (5), новгородский митрополит. В (6) гг. он провёл церковную реформу. Двоеперстное крещение было заменено (7), (8) поклоны вместо земных, а также церковные книги были переписаны по (9) образцу. Среди населения эти изменения вызвали (10).

Європейська криза 1939 року і викликані ним дипломатичні ініціативи: англо-французькі гарантії країнам Східної Європи, переговори між СРСР, Великобританією і Францією, радянсько-німецький пакт про ненапад. Гарантії з'явилися у відповідь реакцією урядів Чемберлена і Даладьє на ліквідацію Чехословаччини Німеччиною і пішли викликають акції Гітлера по відношенню до Польщі і Румунії. Як свідчать архівні документи, вони не мали реального змісту і призначалися для того, щоб стримати Гітлера і заспокоїти громадськість. Незабаром пішли англо-франко-радянські переговори, які за певних умов могли привести до створення великого антинімецьких союзу, але в силу цілого ряду обставин переговори завершилися безрезультатно. Однією з причин невдачі переговорів було небажання Великобританії і Франції йти на тісне військово-політичне співробітництво з СРСР і прагнення домовитися з Німеччиною за рахунок Польщі, використовуючи для цього політику умиротворення. Автор на основі архівних документів аналізує дипломатичну боротьбу навесні і влітку 1939 р і намагається дати відповідь на питання, чому не вдалося створити антинімецький союз за участю в ньому великих держав. Його освіта дозволила б зупинити агресора нацистську Німеччину і не допустити глобальної катастрофи. Однією з найбільш дискусійних проблем передісторії війни є радянсько-німецький пакт про ненапад. Аналіз документів та новітні публікації дозволяють автору зробити висновок, що ініціатива укладення пакту, як і секретного додаткового протоколу до нього, виходила від німецької сторони. Що стосується СРСР, то Сталін вагався і аж до середини серпня 1939 р не приймав остаточного рішення. Інший висновок, який робить автор на основі аналізу альтернатив 1939 р пакт Молотова-Ріббентропа не вплинув вирішальним чином на рішення Гітлера напасти на Польщу і розв'язати Другу світову війну.

Внешняя политика Петра I

Главной целью внешней политики Петра I был выход к Балтийскому морю, который обеспечил бы России связь с Западной Европой. В 1699 г. Россия, вступив в союз с Польшей и Данией, объявила войну Швеции. На исход Северной войны, длившейся 21 год, повлияла победа русских в Полтавской битве 27 июня 1709 г. и победа над шведским флотом при Гангуте 27 июля 1714 г.

30 августа 1721 г. был подписан Ништадтский мирный договор, по которому Россия сохранила завоеванные земли Лифляндии, Эстляндии, Ингерманландии, часть Карелии и все острова Финского и Рижского заливов. Выход к Балтийскому морю был обеспечен.

В ознаменование достигнутого в Северной войне Сенат и Синод 20 октября 1721 г. наградили царя титулом Отца Отечества, Петра Великого и Императора Всероссийского.

В 1723 г. после полутора месяцев военных действий с Персией Петр I заполучил западный берег Каспийского моря.

Одновременно с ведением военных действий кипучая деятельность Петра I была направлена и на проведение многочисленных реформ, целью которых было приблизить страну к европейской цивилизации, повысить образованность русского народа, укрепить мощь и международное положение России.

Внутренняя политика Петра I

Развитие промышленности - Основание заводов, закладка верфей, строительство каналов, организация мануфактур.

Военные реформы – создание военного флота, вооружения, введение рекрутской повинности, строительство крепостей, составление новых воинских уставов, изменение тактики ведения войны, конная артиллерия.

Образование и культура - Реформа календаря, Навигацкая школа, Реформа алфавита, Артиллерийская школа, Военно-инженерная школа, Основание Академии наук и университета в рамках Академии.

Финансовые реформы - введение прямых ("окладные") и косвенных налогов ("драгунские деньги"; "корабельные"),чрезвычайные сборы ("запросные", "неокладные");государственная монополия на ряд товаров (соль, табак)

Государственные реформы - Основание Правительствующего сената, Указ о единонаследии, Создание коллегий центральных органов отраслевого управления, Табель о рангах.

Церковная реформа