1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Маргуш - очаг, существовавший в эпоху бронзы, на юге Центральной Азии, в экологической нише Мургабского оазиса, расположенного среди песков. В нём существовала оседло земледельческая и городская культура Маргуш. В двух главных городах были мощные крепостные стены, дворцы и храмы. Маргианцы украшали себя золотом, а свои дома мозаикой.
Хорезм - очаг, существовавший в 2 тыс. до н.э. , появился он на окруженном со всех сторон песками крупном оазисе. В нём существовала оседло-земледельческая цивилизация. В начале 1 тыс. до.н.э в оазисе создали систему каналов. Столицей Хорезма был Торпак-Кала, украшенный живописью и скульптурами, который позже был заброшен.
Два этих очага хоть и существовали в разное время, но были похожи в своей земледельческой сущности. Но в отличии от Хорезма, Маргуш не терял своё культурное значение и стал одним из самых главных городов в мусульманскую эпоху.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Маргуш - очаг, существовавший в эпоху бронзы, на юге Центральной Азии, в экологической нише Мургабского оазиса, расположенного среди песков. В нём существовала оседло земледельческая и городская культура Маргуш. В двух главных городах были мощные крепостные стены, дворцы и храмы. Маргианцы украшали себя золотом, а свои дома мозаикой.
Хорезм - очаг, существовавший в 2 тыс. до н.э. , появился он на окруженном со всех сторон песками крупном оазисе. В нём существовала оседло-земледельческая цивилизация. В начале 1 тыс. до.н.э в оазисе создали систему каналов. Столицей Хорезма был Торпак-Кала, украшенный живописью и скульптурами, который позже был заброшен.
Два этих очага хоть и существовали в разное время, но были похожи в своей земледельческой сущности. Но в отличии от Хорезма, Маргуш не терял своё культурное значение и стал одним из самых главных городов в мусульманскую эпоху.