Освіта: Значними центрами тогочасної освіти були Володимир, Галич,Перемишль, Холм, Особливою славою користувався Полонинський монастир
Літописання: «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором, Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис»
Архітеактура: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. о нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.) Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
Образотворче мистецтво: Добрилове Євангеліє (1164 р.)
Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.
Объяснение:
Освіта: Значними центрами тогочасної освіти були Володимир, Галич,Перемишль, Холм, Особливою славою користувався Полонинський монастир
Літописання: «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором, Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис»
Архітеактура: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. о нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.) Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
Образотворче мистецтво: Добрилове Євангеліє (1164 р.)
Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.