Заполнить, таблицу сходства и различия между бронзовым и железным веками ​

Освіта У роки війни понад ЗО українських вузів працювали в евакуації. У лютому 1942 р. поновив роботу у Кзил-Орді (Казахстан) університет, що утворився з об'єднаних в один Київського та Харківського університетів, Одеський перебував у Байрам-Алі (Туркменія), Харківський хіміко-технологічний — у Чугчику (Узбекистан), Київський індустріальний — у Ташкенті, Миколаївський суднобудівний — у Пржевальську. Окремі вузи влились як факультети до місцевих навчальних закладів. У тилу працювали школи й класи з українською мовою навчання, зокрема в Саратовській області — ЗО українських шкіл і класів, у Свердловській — 18, у Новосибірській — 11. Там же розміщувались евакуйовані дитячі будинки, ремісничі училища та інші освітні заклади. Великим був внесок літераторів у мобілізацію людей на боротьбу з фашизмом. Близько 80 письменників, майже третина членів Спілки письменників України, пішли в діючу армію. Серед них М. Бажан, С. Голованівський, І. Гончаренко, Л. Дмитерко, А. Малишко, І. Муратов, І. Нехода, Л. Первомайський, М. Рудь, М. Стельмах, М. Упеник, П. Усенко та ін. Смертю хоробрих загинули 25 письменників, серед них О. Десняк, Я. Качура, К. Герасименко, М. Трублаїні, Д. Каневський, М. Шпак, Ю. Черкаський та ін. Від побіжних зарисовок і нарисів перших днів війни літератори перейшли до широкого висвітлення подій, поглибленого показу героїки війни. Зокрема, П. Тичина правдиво відобразив будні війни в поемі "Похорон друга". Визначною подією в літературному житті стала публікація поеми М. Бажана "Данило Галицький". У 1942—1943 pp. М. Рильський видав збірки патріотичних віршів "Слово про рідну матір", "Світова зоря", поему "Жага". В. Сосюра написав збірки "В годину гніву" та "Під гул кривавий", видані в 1942—1943 pp. Публікували свої твори митці С. Олійник, І. Нехода, М. Шпак, М. Нагнибі-да, С. Воскрекасенко, В. Бичко та багато інших. Як і всі жанри літератури, набирає силу сатира, яка шукає свій тон, свої образи, що успішно слугували викриттю ворога. Поезія антифашистського спрямування стає покликом до боротьби з ворогом. Прозових творів було менше, лише окремі з них ДОСЯГАЙ рівня узагальнення. До таких належать збірка оповідань та нарисів Ю. Яновського "Земля батьків", твори Івана Ле "Люба", "Тут були німці", "Шевченко" та ін. Героїчний опір українського селянства фашистам знайшов втілення в повісті "Райдуга" В. Василевської. Тему героїзму воїнів на фронті розкривають у своїх творах А. Головко, Н. Рибак, Ю. Смолим, О. Довженко, С. Скляренко, О. Ільченко, А. Шиян, О. Копиленко та ін.

Такая модернизация является следствием отказа от изживших себя производств. Большая часть муниципальной недвижимости подверглась приватизации и досталась частным съемщикам квартир. Это позволило государству снизить затраты на ремонт зданий.

Социальная политика также подверглась изменениям. Теперь малоимущим выдавались те же средства пособия, но часть их назначалась на открытие своего бизнеса. Это позволило малоимущим получить свой источник денег.

Такая политика не нравилась профсоюзам, но лидеры неоконсерватизма не видели профсоюзы как препятствие. Они оказывались нежелательными только когда проводили забастовки и митинги, которые вредили гражданам и стране в целом. Примером забастовки, мешавшей жизни страны была забастовка авиадиспетчеров в США, которую разрешили, поставив вместо гражданских диспетчеров военных.

Главной целью этого движения было создание базы для последующих реформ. Принятые реформаторами меры были необходимыми для зарождения информационного общества. Снимались налоги с тех производителей, что использовали инновационные технологии. Уровень деловой активности вырос за счет этого. Реформы сняли преграды для товарооборота. Циркуляция знаний, денег и товаров между странами Западной Европы позволила им развить быстрые темпы развития и в целом стать сильнее.