німці в україні. перебування німців на укр. теренах сягає раннього середньовіччя, але масові поселення почали з'являтися наприкінці 1780-х рр. правовою основою нім. колонізації стали спец. маніфести рос. імп. катерини ii від 4 грудня 1762 і 22 липня 1763, в яких іноземці запрошувалися переселятися на новонабуті неосвоєні землі російської імперії. після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774, зруйнування запорозької січі та приєднання криму до рос. імперії заселення південноукр. степових просторів нім. колоністами відбувалося досить інтенсивно. німці зосереджувалися на землях причорномор'я і приазов'я. прибуваючи з данцига (нині м. гданськ, польща), бадена, вюртемберга, гессена, рейнланда, пфальца, ельзаса та ін. земель німеччини, вони заселяли пд. райони – переважно херсонську губернію, катеринославську губернію, бессарабську обл. і таврійську губернію. у серед. 19 ст. тут було 250 поселень, а 1914 їх кількість сягала 966. переселення німців зумовлювалося екон. і суспільно-політ. чинниками, що складалися в нім. д-вах, колонізаційною політикою рос. імперії, об'єктивною потребою госп. освоєння нових земель. за віросповіданням – це лютерани, католики і меноніти. 1789 з данцига до катериносл. губ. прибуло 228 сімей менонітів. осередком масового поселення німців була волинь – житомирський, новоград-волинський, луцький, володимир-волинський і дубенський повіти. за рос. переписом 1897, на півдні україни налічувалося 377,8 тис. німців, на волині – 171,3 тис.
нім. колоністи оселялися на укр. землях австро-угорщини. 1914 в галичині проживало 47 тис. німців, на буковині – 21 тис., на закарпатті – понад 10 тис.
нім. колоністи користувалися наданими царським урядом пільгами, які гарантували їм виділення земельних наділів у розмірі 65 десятин землі на кожну сім'ю на вигідних умовах, грошову , свободу релігії та звичаїв, самоврядування, звільнення від сплати податків на термін від 10 до 30 років і від виконання повинностей тощо.
колоністські госп-ва економічно швидко міцніли. на поч. 20 ст. на півдні україни німці були власниками 3,8 млн десятин землі, а на волині – 700 тис. десятин. осн. галузями господарювання були землеробство, тваринництво, садівництво, лісове госп-во, частково – виноградарство, шовківництво, вирощування тютюну. внаслідок реформ 1860–70-х рр. виникли великі нім. фермерські госп-ва з новими формами господарювання, застосуванням с.-г. машин, передових агротех. методів. створювалися сприятливі умови для розвитку хліборобства, с.-г. машинобудування. 1818 для іння нім. колоніями на півдні україни був створений опікунський к-т.
у нім. колоніях розвивалося громад. життя, кооп. рух, створювалися аграрні спілки, кредитні установи тощо. у серед. 19 ст. в одесі діяло 9 нім. цехових : слюсарна, каретна, столярна, годинникових справ, кондитерська та ін. нім. купці здійснювали торг. операції з європ. країнами, організовували міжнар. товарні перевезення. діяли прусське, гамбурзьке, баварське, баденське, саксонське, вюртемберзьке та ін. консульства. у кожній нім. колонії були початкові школи, відкривалися уч-ща підвищеного типу, жін. г-зії та центр. уч-ща, де здобували середню освіту. у серед. 19 ст. в таврійській, катеринославській і херсонській губерніях було 156 початкових шкіл. функціонували сирітські та інвалідські будинки, лікарні, будинки для глухонімих та ін. соціальні установи. заклади утримувалися на кошти колоністів та їхніх громад. орг-цій.
німці зберігали свої нац. особливості, традиції, к-ру, віросповідання. вони створювали національно-культ. т-ва. від 1863 виходила "одеська німецька газета", з 1906 – католицька "німецька хроніка". нім. мовою видавалися підручники, наук. і художня література.за переписом 1926, в усрр проживало 385,5 тис. німців (93,2 % – у сільс. місцевості, 6,8 % – у містах) – 40 % від заг. кількості нім. населення, що проживало в срср. коли західна україна ввійшла до складу урср, німців, які проживали на цих теренах, було репатрійовано до німеччини. 1941 нім. населення урср було звинувачене в пособництві гітлерівцям і депортоване до сх. районів срср. 1945 частина укр. німців повернулася з німеччини, але їм було дозволено поселитися в комі арср та республіках середньої азії. оголошена 13 грудня 1955 амністія не дозволила німцям повернутися на колишні місця проживання.
проголошення незалежної україни відкрило можливість повернення депортованих німців в місця попереднього проживання.
героизм — поступок, подвиг во имя жизни других людей, независимости и процветания родины.
героизм на поле боя требует от человека личного мужества, стойкости, готовности пожертвовать собой. наш народ чтит память воинов, погибших на полях сражений великой отечественной войны 1941—1945 гг. много памятников и обелисков героям стоит на нашей в день победы, 9 мая, наши соотечественники возлагают цветы к могиле неизвестного солдата в москве у кремлевской стены, к вечному огню, зажженному в честь погибших героев — защитников москвы.
куда б ни шел, ни ехал ты,
но здесь остановись,
могиле этой дорогой
всем сердцем
и для тебя, и для меня
он сделал все, что мог,
себя в бою не ,
а родину сберег.
можно стать героем и в простых, будничных делах, не только во время войны. мыслители говорили: «нередко отвага людская больше познается в малом, нежели в великом», «храбрость нужна не только в битвах, но и в простых житейских делах». не всякий смелый поступок можно назвать героическим. например, на глазах у прохожих перебежать улицу в опасном, неположенном месте на красный свет — это не героизм, а глупость, которая может плохо кончиться для «героя».
смелым можно назвать поступок, когда он совершается во имя благородной цели. например, если человек, рискуя жизнью, спасает утопающего — это героизм.
есть героизм особого рода — он в том, чтобы никогда, ни при каких обстоятельствах не изменять правилам чести, порядочности, дружбы, человеколюбия. это героизм духа. яркий пример такого героизма — в судьбах людей, которые в нечеловеческих условиях ленинградской блокады, гитлеровских и сталинских лагерей и других подобных испытаниях сохраняли в себе достоинство, мужество, доброжелательность, — словом, все истинно человеческие качества.
в каждого народа есть примеры замечательного героизма. много героев было и в нашего народа. возможно, вы слышали об иване сусанине. этот костромской крестьянин завел в дремучий лес отряд врагов. он знал, что они убьют его, лишь только обнаружат обман. и все-таки он шел, чтобы спасти других людей.
в годы великой отечественной войны героизм проявляли и дети, которым было лишь по 10—14 лет. они, как и взрослые, делали для победы всё, что могли. героями становятся и в мирной жизни. жарким летом 1972 г. восемнадцатилетний рязанский тракторист анатолий мерзлов работал на пшеничном поле. от случайной искры загорелся хлеб. анатолий на растерялся и вступил в борьбу со стихией. спасая урожай и свой трактор, юноша погиб. он рисковал жизнью потому, что хотел спасти, народное добро.
есть много героев и в науки. это, например, полярники, подолгу находящиеся в бескрайних льдах. а норвежский ученый тур хейердал на легком плоту из бревен переплыл тихий океан. известны людям и герои-врачи, нарочно заражавшие себя опасными болезнями, чтобы научиться лечить их. а герои космоса или подводного мира? кто знает, не подстерегает ли на этот раз их непредвиденное? и всё же они уходят на , чтобы открыть человечеству новые тайны. дела и подвиги героев помнят и высоко чтят, на их примере учатся жить, бороться и побеждать.
німці в україні. перебування німців на укр. теренах сягає раннього середньовіччя, але масові поселення почали з'являтися наприкінці 1780-х рр. правовою основою нім. колонізації стали спец. маніфести рос. імп. катерини ii від 4 грудня 1762 і 22 липня 1763, в яких іноземці запрошувалися переселятися на новонабуті неосвоєні землі російської імперії. після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774, зруйнування запорозької січі та приєднання криму до рос. імперії заселення південноукр. степових просторів нім. колоністами відбувалося досить інтенсивно. німці зосереджувалися на землях причорномор'я і приазов'я. прибуваючи з данцига (нині м. гданськ, польща), бадена, вюртемберга, гессена, рейнланда, пфальца, ельзаса та ін. земель німеччини, вони заселяли пд. райони – переважно херсонську губернію, катеринославську губернію, бессарабську обл. і таврійську губернію. у серед. 19 ст. тут було 250 поселень, а 1914 їх кількість сягала 966. переселення німців зумовлювалося екон. і суспільно-політ. чинниками, що складалися в нім. д-вах, колонізаційною політикою рос. імперії, об'єктивною потребою госп. освоєння нових земель. за віросповіданням – це лютерани, католики і меноніти. 1789 з данцига до катериносл. губ. прибуло 228 сімей менонітів. осередком масового поселення німців була волинь – житомирський, новоград-волинський, луцький, володимир-волинський і дубенський повіти. за рос. переписом 1897, на півдні україни налічувалося 377,8 тис. німців, на волині – 171,3 тис.
нім. колоністи оселялися на укр. землях австро-угорщини. 1914 в галичині проживало 47 тис. німців, на буковині – 21 тис., на закарпатті – понад 10 тис.
нім. колоністи користувалися наданими царським урядом пільгами, які гарантували їм виділення земельних наділів у розмірі 65 десятин землі на кожну сім'ю на вигідних умовах, грошову , свободу релігії та звичаїв, самоврядування, звільнення від сплати податків на термін від 10 до 30 років і від виконання повинностей тощо.
колоністські госп-ва економічно швидко міцніли. на поч. 20 ст. на півдні україни німці були власниками 3,8 млн десятин землі, а на волині – 700 тис. десятин. осн. галузями господарювання були землеробство, тваринництво, садівництво, лісове госп-во, частково – виноградарство, шовківництво, вирощування тютюну. внаслідок реформ 1860–70-х рр. виникли великі нім. фермерські госп-ва з новими формами господарювання, застосуванням с.-г. машин, передових агротех. методів. створювалися сприятливі умови для розвитку хліборобства, с.-г. машинобудування. 1818 для іння нім. колоніями на півдні україни був створений опікунський к-т.
у нім. колоніях розвивалося громад. життя, кооп. рух, створювалися аграрні спілки, кредитні установи тощо. у серед. 19 ст. в одесі діяло 9 нім. цехових : слюсарна, каретна, столярна, годинникових справ, кондитерська та ін. нім. купці здійснювали торг. операції з європ. країнами, організовували міжнар. товарні перевезення. діяли прусське, гамбурзьке, баварське, баденське, саксонське, вюртемберзьке та ін. консульства. у кожній нім. колонії були початкові школи, відкривалися уч-ща підвищеного типу, жін. г-зії та центр. уч-ща, де здобували середню освіту. у серед. 19 ст. в таврійській, катеринославській і херсонській губерніях було 156 початкових шкіл. функціонували сирітські та інвалідські будинки, лікарні, будинки для глухонімих та ін. соціальні установи. заклади утримувалися на кошти колоністів та їхніх громад. орг-цій.
німці зберігали свої нац. особливості, традиції, к-ру, віросповідання. вони створювали національно-культ. т-ва. від 1863 виходила "одеська німецька газета", з 1906 – католицька "німецька хроніка". нім. мовою видавалися підручники, наук. і художня література.за переписом 1926, в усрр проживало 385,5 тис. німців (93,2 % – у сільс. місцевості, 6,8 % – у містах) – 40 % від заг. кількості нім. населення, що проживало в срср. коли західна україна ввійшла до складу урср, німців, які проживали на цих теренах, було репатрійовано до німеччини. 1941 нім. населення урср було звинувачене в пособництві гітлерівцям і депортоване до сх. районів срср. 1945 частина укр. німців повернулася з німеччини, але їм було дозволено поселитися в комі арср та республіках середньої азії. оголошена 13 грудня 1955 амністія не дозволила німцям повернутися на колишні місця проживання.
проголошення незалежної україни відкрило можливість повернення депортованих німців в місця попереднього проживання.
зачем это нужно? 5 - 9 классы ·
язык · 6
попроси больше объяснений ·
следить · отметить нарушение
героизм — поступок, подвиг во имя жизни других людей, независимости и процветания родины.
героизм на поле боя требует от человека личного мужества, стойкости, готовности пожертвовать собой. наш народ чтит память воинов, погибших на полях сражений великой отечественной войны 1941—1945 гг. много памятников и обелисков героям стоит на нашей в день победы, 9 мая, наши соотечественники возлагают цветы к могиле неизвестного солдата в москве у кремлевской стены, к вечному огню, зажженному в честь погибших героев — защитников москвы.
куда б ни шел, ни ехал ты,
но здесь остановись,
могиле этой дорогой
всем сердцем
и для тебя, и для меня
он сделал все, что мог,
себя в бою не ,
а родину сберег.
можно стать героем и в простых, будничных делах, не только во время войны. мыслители говорили: «нередко отвага людская больше познается в малом, нежели в великом», «храбрость нужна не только в битвах, но и в простых житейских делах». не всякий смелый поступок можно назвать героическим. например, на глазах у прохожих перебежать улицу в опасном, неположенном месте на красный свет — это не героизм, а глупость, которая может плохо кончиться для «героя».
смелым можно назвать поступок, когда он совершается во имя благородной цели. например, если человек, рискуя жизнью, спасает утопающего — это героизм.
есть героизм особого рода — он в том, чтобы никогда, ни при каких обстоятельствах не изменять правилам чести, порядочности, дружбы, человеколюбия. это героизм духа. яркий пример такого героизма — в судьбах людей, которые в нечеловеческих условиях ленинградской блокады, гитлеровских и сталинских лагерей и других подобных испытаниях сохраняли в себе достоинство, мужество, доброжелательность, — словом, все истинно человеческие качества.
в каждого народа есть примеры замечательного героизма. много героев было и в нашего народа. возможно, вы слышали об иване сусанине. этот костромской крестьянин завел в дремучий лес отряд врагов. он знал, что они убьют его, лишь только обнаружат обман. и все-таки он шел, чтобы спасти других людей.
в годы великой отечественной войны героизм проявляли и дети, которым было лишь по 10—14 лет. они, как и взрослые, делали для победы всё, что могли. героями становятся и в мирной жизни. жарким летом 1972 г. восемнадцатилетний рязанский тракторист анатолий мерзлов работал на пшеничном поле. от случайной искры загорелся хлеб. анатолий на растерялся и вступил в борьбу со стихией. спасая урожай и свой трактор, юноша погиб. он рисковал жизнью потому, что хотел спасти, народное добро.
есть много героев и в науки. это, например, полярники, подолгу находящиеся в бескрайних льдах. а норвежский ученый тур хейердал на легком плоту из бревен переплыл тихий океан. известны людям и герои-врачи, нарочно заражавшие себя опасными болезнями, чтобы научиться лечить их. а герои космоса или подводного мира? кто знает, не подстерегает ли на этот раз их непредвиденное? и всё же они уходят на , чтобы открыть человечеству новые тайны. дела и подвиги героев помнят и высоко чтят, на их примере учатся жить, бороться и побеждать.