Тасмолинская культура очень интересна. Она имеет свои особенности – это курганы (или могильники) ориентированные на восток. Эти каменные конструкции внешне напоминают усы., поэтому ученые называют такие курганы « с усами». В эпоху железа степи Сарыарки населяли аргиппеи и исседоны , о них нам говорит в своей «Истории» Геродот.
Он писал, что саки поклоняются Солнцу и приносят ему в жертву лошадей На обширной территории Центрального Казахстана было найдено множество доказательств существования уникальной степной цивилизации.
Тема твору: зображення горя та страждання народу під час татаро-монгольських нападів на українську землю і прагнення бути вільними Ідея твору: заклик об'єднатися і дати відсіч ворогові. Основна думка: від нападників свою землю треба захищати. Рід літератури: ліро-епічний твір. Жанр: історична пісня.
Художні засоби. Епітети: «шаблю гостру, довгу», «вражому турку», «вражий турчин», «маленькії діти» Епітет-прикладка: «пане-брате». Метафора: «витоптала орда кіньми маленькії діти» Персоніфікація: «зажурилась Україна», «слава не пропала» Фразеологізми: «ґринджоли малювати», «дамо тому стиха лиха…», «з душею розлука» Риторичне звертання: «Годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати» Звертання: "оце тобі, вражий турчин" Антитеза: «Ой ти станеш на воротях, а я в закоулку» «Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками» «Ой козак до ружини, бурлака до дрюка» Пестливі слова: шабелькою. Оклики: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати!», «Дамо тому стиха лиха та вражому турку!», «Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!» Рефрен (повтор) : «Ой ти станеш…». Анафора: «Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками, Ой, щоб слава не пропала проміж козаками.
Кажется так.
Тасмолинская культура очень интересна. Она имеет свои особенности – это курганы (или могильники) ориентированные на восток. Эти каменные конструкции внешне напоминают усы., поэтому ученые называют такие курганы « с усами». В эпоху железа степи Сарыарки населяли аргиппеи и исседоны , о них нам говорит в своей «Истории» Геродот.
Он писал, что саки поклоняются Солнцу и приносят ему в жертву лошадей На обширной территории Центрального Казахстана было найдено множество доказательств существования уникальной степной цивилизации.
Ідея твору: заклик об'єднатися і дати відсіч ворогові.
Основна думка: від нападників свою землю треба захищати.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Художні засоби.
Епітети: «шаблю гостру, довгу», «вражому турку», «вражий турчин», «маленькії діти»
Епітет-прикладка: «пане-брате».
Метафора: «витоптала орда кіньми маленькії діти»
Персоніфікація: «зажурилась Україна», «слава не пропала»
Фразеологізми: «ґринджоли малювати», «дамо тому стиха лиха…», «з душею розлука»
Риторичне звертання: «Годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати»
Звертання: "оце тобі, вражий турчин"
Антитеза:
«Ой ти станеш на воротях, а я в закоулку»
«Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками»
«Ой козак до ружини, бурлака до дрюка»
Пестливі слова: шабелькою.
Оклики: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати!», «Дамо тому стиха лиха та вражому турку!», «Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!»
Рефрен (повтор) : «Ой ти станеш…».
Анафора:
«Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками,
Ой, щоб слава не пропала проміж козаками.
Ой козак до ружини, бурлака до дрюка».
Кількість строф – шість.
Вид строфи: двовірш.