Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
1 этап: конец 13- начало 14 века. На 1 этапе наблюдается рост московского княжества. К Москве присоединяются Коломна, Можайск, Переяславль. Начинается борьба с Тверью за владимирское княжество. Княжение Ивана Калиты завершается борьба с Тверью. В 1327 в Твери вспыхивают восстания против баскака Чилхана, в подавлении восстания принимает участие И. Калита. Он получает ярлык на великое княжение. И. Калита получает право собирать дань и привозить в «Золотую Орду». Его дети продолжали увеличивать Московское княжество.
2 этап: вторая половина 14 века. Второй этап связан с княжением Дмитрия Донского. В 1380 году Д. Донской собирает огромное войско со всех русских земель против «Золотой Орды». 8 сентября 1380 года состоялась Куликовская битва против Золотой Орды. Войско Донского одержало победу. После этой битвы Дмитрий получил прозвище Донской. После Куликовской битвы в 1382 году Хан Тохтамыш совершает поход на Русь, он сжигает Москву. Д. Донской передает ярлык на правление своему сыну без разрешения монгольских Ханов.
Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
ответ:я готова тебе полочь!
Иван Калита и Дмитрий Донской.
1 этап: конец 13- начало 14 века. На 1 этапе наблюдается рост московского княжества. К Москве присоединяются Коломна, Можайск, Переяславль. Начинается борьба с Тверью за владимирское княжество. Княжение Ивана Калиты завершается борьба с Тверью. В 1327 в Твери вспыхивают восстания против баскака Чилхана, в подавлении восстания принимает участие И. Калита. Он получает ярлык на великое княжение. И. Калита получает право собирать дань и привозить в «Золотую Орду». Его дети продолжали увеличивать Московское княжество.
2 этап: вторая половина 14 века. Второй этап связан с княжением Дмитрия Донского. В 1380 году Д. Донской собирает огромное войско со всех русских земель против «Золотой Орды». 8 сентября 1380 года состоялась Куликовская битва против Золотой Орды. Войско Донского одержало победу. После этой битвы Дмитрий получил прозвище Донской. После Куликовской битвы в 1382 году Хан Тохтамыш совершает поход на Русь, он сжигает Москву. Д. Донской передает ярлык на правление своему сыну без разрешения монгольских Ханов.