Заполните пропущенные слова в тексте. 1. В XV – в конце XVII в. в российском государстве наряду с Боярской думой существовала – совет наиболее близких к великому князю (царю) политических деятелей, который не имел официального статуса. Окончательно оформилась при великом князе московском Василии III Ивановиче. В XVII веке в приняло официальный характер.

2. В Российской империи XVIII века для систематизации законов, вступивших в силу после принятия Соборного уложения 1649 года, создавались временные коллегиальные органы, именовавшиеся . Наиболее масштабная и значимая была созвана Екатериной II в 1767 году. Председателем этого органа Екатерина II утвердила А.И. Бибикова.

3. 30 июня 1941 года совместным постановлением Президиума Верховного Совета СССР, Совета народных комиссаров СССР и Центрального комитета ВКП(б) был образован – чрезвычайный орган управления, обладавший всей полнотой военной, политической и хозяйственной власти в СССР (был расформирован Указом Президиума Верховного Совета СССР от 4 сентября 1945 года). Решения были обязательными для всех граждан, организаций и органов власти. Возглавлял И. В. Сталин.

Объяснение:

Захисників режиму царського самодержавства зовсім не бентежила наявність мільйонів неписьменних в країні, оскільки вони вважали, що освіта породжує небажане для властей вільнодумство. В 1910 р. на Україні рівень письменності населення був нижчим середнього для всієї Європейської частини Російської імперії показника - 30%.

На 1000 чоловік населення в початкових, неповних середніх і середніх школах тут навчалося всього 67 учнів. Навіть початкову освіту вдавалося здобути лише незначній частині дітей трудящих. У Київському учбовому окрузі, до складу якого входили п'ять губерній, відвідувало школу лише 10 % дітей шкільного віку. Не кращим було становище і в інших учбових округах.

В 1914-1915 рр. на території України, що входила до складу Російської імперії, налічувалося всього 452 середні школи, в яких навчалось 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, в яких навчалося 26,7 тис. студентів.

Не кращим було становище народної освіти й на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії. Тут рівень її розвитку був набагато нижчим ніж в інших провінціях країни. На початку XX ст. з 6240 сіл Галичини 2214 не мали початкових, а 981- будь-яких шкіл. Середніх шкіл на всю Галичину налічувалося 49, і лише в чотирьох із них навчання велося українською мовою. На Буковині існувала лише одна українська гімназія. В Закарпатті ж навіть у початкових школах навчання велося угорською мовою.

На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні. Подібна політика царизму щодо української мови, як мови навчання, переслідувала далекосяжні цілі - душити розвиток української прогресивної культури в самому зародку. Навіть після скасування у буремні дні революції 1905-1907 рр. заборонних указів 1863, 1876, 1881 рр. щодо видання книг, показу театральних вистав та проведення інших культурно-освітніх заходів українською мовою, царизм так і не дав дозволу на запровадження навчання в школах України рідною мовою.

Характеризуючи згубну політику царизму щодо народної освіти на основі узагальнення власних вражень, добутих протягом багаторічного періоду вчителювання у селах України, письменник-демократ С. Васильченко писав у 1911 р. на сторінках київського педагогічного журналу «Світло»: «Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самотньою будівлею стоїть вона серед рідних сіл; круг неї шумить своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б'ються у вікна, в двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає місця в їй живій мові.

1. Каково устройство римского общества царскую эпоху?

2. Какое политическое устройство имела Римская республика?

3. Каковы результаты противостояния патрициев и плебеев?

4. Каковы особенности устройства римско-италийского союза?

5. Что победам римлян против средиземноморских противников?

6. Какие новые явления появились в Римском государстве в ходе средиземноморских захватов?

7. В чем проявился кризис римской республики? Каковы попытки его преодоления?

8. Почему пала Римская республика?

9. В чем своеобразие римской культуры?

10. Что отличало Римскую империю эпохи принципата и домината?