Заполните пропуск в предложении (укажите порядковый номер десятилетия) : поход, обозначенный в легенде карты с цифрой «1», начался в десятилетии семнадцатого века

Культу́рная револю́ция — комплекс мероприятий, осуществлённых в Советской России и СССР, направленных на коренную перестройку культурной и идеологической жизни общества. Целью было формирование нового типа культуры как часть строительства социалистического общества, в том числе увеличение доли выходцев из пролетарских классов в социальном составе интеллигенции.Термин «культурная революция» в России появился в «Манифесте анархизма» братьев Гординых в мае 1917 года, а в советский политический язык введён В. И. Лениным в 1923 годув работе «О кооперации»: «Культурная революция — это… целый переворот, целая полоса культурного развития всей народной массы».Культурная революция в СССР как целенаправленная программа по трансформации национальной культуры на практике зачастую буксовала и была массированно реализована лишь в годы первых пятилеток. В результате, в современной историографии существует традиционное, но, по мнению ряда историков, не вполне корректное, а потому зачастую оспариваемое соотнесение культурной революции в СССР лишь с периодом 1928—1931 гг.. Культурная революция в 1930-е годы понималась как часть больших преобразований общества и народного хозяйства, наряду с индустриализацией и коллективизацией. Также, в ходе культурной революции значительной перестройке и реорганизации подверглась и организация научной деятельности в Советском Союзе.

Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.