1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, викликали велику зацікавленість урядів тогочасних країн Західної і Центральної Європи. Проте у Європі, де в рік початку Національновизвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, залишався визначальним релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій в Україні суттєво різнилося, залежно від приналежності держав до католицького або протестантського таборів.
Більшість держав католицького табору — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурґи, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу зайняли негативну позицію щодо національновизвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несприйняття подій в Україні представники папського Риму. Так, папській нунцій Іоанн Торрес у 1648—1652 рр., повідомляючи Рим про події в Україні й характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку веде боротьбу на цих землях король Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви.
Между научной мыслью и промышленной революцией всегда существовала прямая и очень тесная взаимосвязь.
Объяснение:
Конец 19 - начало 20 века ознаменовался резким скачком в промышленной отрасли. Этот период получил название второй научно-технической революции.
Всюду создавались новые высокотехнологичные мануфактуры и производства.
К тому времени, когда общество было готово к подъему производственных мощностей, наука уже была вооружена мыслями блестящих ученых того времени, таких как Томас Эдисон, К. Даймлер, К. Бенц, Р. Дизель, А. Лодыгин, П. Яблочков, А. Строуджер, Ч.Парсонс, Дж. Флеминг и т.д.
Все они были авторами самых передовых технологий, создателями изобретений, позволивших взглянуть по-новому на производство.
Благодаря их идеям внедрялись новые станки, которые позволили сократить количество рабочих мест и повысить производительность фабрик в несколько раз.
В свою очередь, более совершенные производства позволили создавать новую технику. Таким образом появились первые автомобили, самолеты, тепловозы, электровоз и трамваи.
Также развивались средства связи, были созданы телефоны, радио, телеграф, и это сыграло особую роль в распространении информации по всему миру. Не будь на вооружении научной мысли — промышленная революция была бы невозможна.
1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, викликали велику зацікавленість урядів тогочасних країн Західної і Центральної Європи. Проте у Європі, де в рік початку Національновизвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, залишався визначальним релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій в Україні суттєво різнилося, залежно від приналежності держав до католицького або протестантського таборів.
Більшість держав католицького табору — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурґи, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу зайняли негативну позицію щодо національновизвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несприйняття подій в Україні представники папського Риму. Так, папській нунцій Іоанн Торрес у 1648—1652 рр., повідомляючи Рим про події в Україні й характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку веде боротьбу на цих землях король Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви.
Между научной мыслью и промышленной революцией всегда существовала прямая и очень тесная взаимосвязь.
Объяснение:
Конец 19 - начало 20 века ознаменовался резким скачком в промышленной отрасли. Этот период получил название второй научно-технической революции.
Всюду создавались новые высокотехнологичные мануфактуры и производства.
К тому времени, когда общество было готово к подъему производственных мощностей, наука уже была вооружена мыслями блестящих ученых того времени, таких как Томас Эдисон, К. Даймлер, К. Бенц, Р. Дизель, А. Лодыгин, П. Яблочков, А. Строуджер, Ч.Парсонс, Дж. Флеминг и т.д.
Все они были авторами самых передовых технологий, создателями изобретений, позволивших взглянуть по-новому на производство.
Благодаря их идеям внедрялись новые станки, которые позволили сократить количество рабочих мест и повысить производительность фабрик в несколько раз.
В свою очередь, более совершенные производства позволили создавать новую технику. Таким образом появились первые автомобили, самолеты, тепловозы, электровоз и трамваи.
Также развивались средства связи, были созданы телефоны, радио, телеграф, и это сыграло особую роль в распространении информации по всему миру. Не будь на вооружении научной мысли — промышленная революция была бы невозможна.