1) Продажа индульгенций( грамоты о отпущении грехов)
2) Плата за церковные обряды( венчания , молебны)
3)Церковь была очень могущественна , и была одним из крупнейших землевладельцев, города, деревни, области, крестьяне обязаны платить либо оброк либо барщину
4) Население платило десятину церкви
2.Задание:
Да т.к: Провинившихся людей предавали огню с древнейших времен. Сожжение египетского фараона Бокхориса кушитами. Медный бык, в котором сжигал своих недругов сиракузский тиран Фаларис. Примеры можно множить. Однако в Средние века, благодаря деятельности Святой инквизиции, сожжение заживо стало реальным трендом, от которого за версту смердело горелым мясом.
інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.
У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:
— Отримання воєнної до для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою;
— Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи;
— Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини;
— Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави.
Відносини між Українською державою й Московією. Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих стосунків із Московською державою. По-перше, у разі виступу московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями, для останніх це мало б катастрофічні наслідки. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі до у війні проти влади католицької Польщі. Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно-визвольної війни поширювалися промосковські настрої.
У 1648—1653 рр. гетьман Б. Хмельницький постійно підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя, але той не поспішав давати відповідь і уважно гав за ситуацією в Україні.
1. Задание:
1) Продажа индульгенций( грамоты о отпущении грехов)
2) Плата за церковные обряды( венчания , молебны)
3)Церковь была очень могущественна , и была одним из крупнейших землевладельцев, города, деревни, области, крестьяне обязаны платить либо оброк либо барщину
4) Население платило десятину церкви
2.Задание:
Да т.к: Провинившихся людей предавали огню с древнейших времен. Сожжение египетского фараона Бокхориса кушитами. Медный бык, в котором сжигал своих недругов сиракузский тиран Фаларис. Примеры можно множить. Однако в Средние века, благодаря деятельности Святой инквизиции, сожжение заживо стало реальным трендом, от которого за версту смердело горелым мясом.
Объяснение:
інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.
У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:
— Отримання воєнної до для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою;
— Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи;
— Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини;
— Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави.
Відносини між Українською державою й Московією. Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих стосунків із Московською державою. По-перше, у разі виступу московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями, для останніх це мало б катастрофічні наслідки. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі до у війні проти влади католицької Польщі. Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно-визвольної війни поширювалися промосковські настрої.
У 1648—1653 рр. гетьман Б. Хмельницький постійно підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя, але той не поспішав давати відповідь і уважно гав за ситуацією в Україні.