Надалі мова йтиме не про національно-визвольну боротьбу, а саме про національно-визвольний соціальний рух. Аналізу підлягатиме теоретична і практична діяльність нації та її духовного авангарду по створенню та відродженню системи історичних дій заради налагодження нормального соціотворчого процесу на власній етнічній основі. Суб’єктами національно-визвольного руху бувають нації двох видів: 1) ті, поневолення яких відбулося на доісторичній фазі розвитку, ще на ступені родоплемінних, рабовласницьких чи ранньофеодальних відносин; 2) нації, розвиток яких відбувався паралельно з розвитком авангардної нації, але які з тих чи інших причин втратили на якійсь історичній фазі свою державність, а тепер прагнуть відновити свій політичний суверенітет. Зрозуміло, що це різні суб’єкти історичних дій, тому у них буде принципово різна структура історичних дій, як по кожному елементу окремо, так і по їх зв’язку в єдине ціле. Щоправда, можливий і третій варіант. Нація-поневолювач переважає поневолену націю лише в одному якомусь аспекті: військовому, економічному, культурно-ідеологічному та ін. Тоді національно-визвольна боротьба буде спрямована на подолання саме цієї залежності.
восстание москвичей против правящей боярской группировки князей Глинских произошло в 1547 году, когда Ивану IV было 17 лет, оно привело к падению рода Глинских и стремлению молодого царя укрепить абсолютную власть, так как царь решил, что только сильная личная власть позволит в дальнейшем избежать народных волнений.
Задание 10.
1620-е гг. (1618 г.)
Михаил Фёдорович Романов
Факт: Россия уступила Речи Посполитой Смоленские, Черниговские и Стародубские земли.
Задание 11
Перемирие завершило русско-польскую войну 1609—1618 годов, и, в широком смысле, Смутное время в России.
Объяснение:
Надалі мова йтиме не про національно-визвольну боротьбу, а саме про національно-визвольний соціальний рух. Аналізу підлягатиме теоретична і практична діяльність нації та її духовного авангарду по створенню та відродженню системи історичних дій заради налагодження нормального соціотворчого процесу на власній етнічній основі. Суб’єктами національно-визвольного руху бувають нації двох видів: 1) ті, поневолення яких відбулося на доісторичній фазі розвитку, ще на ступені родоплемінних, рабовласницьких чи ранньофеодальних відносин; 2) нації, розвиток яких відбувався паралельно з розвитком авангардної нації, але які з тих чи інших причин втратили на якійсь історичній фазі свою державність, а тепер прагнуть відновити свій політичний суверенітет. Зрозуміло, що це різні суб’єкти історичних дій, тому у них буде принципово різна структура історичних дій, як по кожному елементу окремо, так і по їх зв’язку в єдине ціле. Щоправда, можливий і третій варіант. Нація-поневолювач переважає поневолену націю лише в одному якомусь аспекті: військовому, економічному, культурно-ідеологічному та ін. Тоді національно-визвольна боротьба буде спрямована на подолання саме цієї залежності.
Задание 9.
1)
восстание москвичей против правящей боярской группировки князей Глинских произошло в 1547 году, когда Ивану IV было 17 лет, оно привело к падению рода Глинских и стремлению молодого царя укрепить абсолютную власть, так как царь решил, что только сильная личная власть позволит в дальнейшем избежать народных волнений.
Задание 10.
1620-е гг. (1618 г.)
Михаил Фёдорович Романов
Факт: Россия уступила Речи Посполитой Смоленские, Черниговские и Стародубские земли.
Задание 11
Перемирие завершило русско-польскую войну 1609—1618 годов, и, в широком смысле, Смутное время в России.
Объяснение:
Удачи☘.