1. Петро 1 зміг зробити те чого до нього здавалося нереальним і нездійсненним бажання всіх царів-відвоював у шведів вихід в Балтійське море. Блискуче розгромив армію Карла 12 здобувши перемогу під Полтавою. Флот Петра був визнаний найсильнішим і потужним.
2. Після переможних воєн особливо за перемогу в Північній війні Росію стали сприймати як сильну небезпечну імперію, яка може дати відсіч. Петро підняв статус Росії.
3. Величезні заслуги Петра стосуються також перетворень у сфері освіти. Відкривалися нові школи по всій Росії.
4. Одним з найважливіших подій був вихід "Табеля про ранги" в 1722 році. В якому по службі грунтувалося тільки за особисту вислугу і не враховувалася родовід або знатність.
5. Петро дуже сильно розвинув промисловість. Будувалася велика кількість заводів. (металургійні текстильні і т.д.) він намагався розвинути економіку країни щоб не поступатися Європі.
Революція Гідності[1] (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція[2][3][4]) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії[5].
Терміни Революція Гідності та Єврореволюція[6][7][8] стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України — як складова Революції Гідності[9]; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.
Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, українські ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі[10]; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти[11]. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами. Ці розбіжності виявляються і в назвах відповідних статей Вікіпедії
1. Петро 1 зміг зробити те чого до нього здавалося нереальним і нездійсненним бажання всіх царів-відвоював у шведів вихід в Балтійське море. Блискуче розгромив армію Карла 12 здобувши перемогу під Полтавою. Флот Петра був визнаний найсильнішим і потужним.
2. Після переможних воєн особливо за перемогу в Північній війні Росію стали сприймати як сильну небезпечну імперію, яка може дати відсіч. Петро підняв статус Росії.
3. Величезні заслуги Петра стосуються також перетворень у сфері освіти. Відкривалися нові школи по всій Росії.
4. Одним з найважливіших подій був вихід "Табеля про ранги" в 1722 році. В якому по службі грунтувалося тільки за особисту вислугу і не враховувалася родовід або знатність.
5. Петро дуже сильно розвинув промисловість. Будувалася велика кількість заводів. (металургійні текстильні і т.д.) він намагався розвинути економіку країни щоб не поступатися Європі.
Объяснение:
Революція Гідності[1] (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція[2][3][4]) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії[5].
Терміни Революція Гідності та Єврореволюція[6][7][8] стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України — як складова Революції Гідності[9]; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.
Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, українські ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі[10]; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти[11]. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами. Ці розбіжності виявляються і в назвах відповідних статей Вікіпедії