Возвращение войска в Ниневию План: 1. Царская колесница 2. Унижение пленных царя 3. Воины- победили. 4. Каменные стражи при входе во дворец
1.Колесница царя Ниневии была двухколёсной, к кузову прикреплялись колчан со стрелами, щит и копьё. Ассирийского владыку, окружала знать и телохранители.
2. Ассирийские цари подчинили себе многие страны и, возвращаясь на родину, войска гнали перед собой огромное число пленных и несметное количество скота. Царей же, покорённых стран, запрягали в колесницу ассирийского владыки.
3. Успех ассирийцев заключался во взаимодействии разных родов войск: колесниц, всадников, пехоты (лучники и щитоносцы) Они же, одни из первых стали изготовлять железное оружие.
4. Стены дворца ассирийского владыки были высокими, а каменной стражей Ассирии являлись фигуры гигантских чудовищ – крылатых быков и львов.
Становлення та укріплення рабовласницького устрою в усіх областях Стародавньої Італії розтягнулися на декілька століть. Ранні рабовласницькі відносини в VII-VI століттях до н.е. не були чітко виражені певними соціальними класами. По мірі подальшого суспільного розвитку, все більше укріплювалось рабовласництво і зникали залишки первісної організації [1]. Найрозвинутіші області Італії перейшли від родового устрою до класового ранньорабовласницького не одночасно. Раніше за всіх цей перехід завершився в етруських містах та грецьких колоніях (VIII століття до н.е.). У Римі та деяких латинських містах цей процес відбувався у VI столітті до н.е. У гірських племен класовий устрій почав формуватися в IV століття до н.е. Основними класами були патриції, плебеї та раби. Ці класи одночасно були і станами, адже вони відрізнялися між собою не лише ресурсами на виробництва, а й юридичними правами. Патриції користувалися всіма правами, плебеї – менше, а раби взагалі їх не мали[1].
План:
1. Царская колесница
2. Унижение пленных царя
3. Воины- победили.
4. Каменные стражи при входе во дворец
1.Колесница царя Ниневии была двухколёсной, к кузову прикреплялись колчан со стрелами, щит и копьё. Ассирийского владыку, окружала знать и телохранители.
2. Ассирийские цари подчинили себе многие страны и, возвращаясь на родину, войска гнали перед собой огромное число пленных и несметное количество скота. Царей же, покорённых стран, запрягали в колесницу ассирийского владыки.
3. Успех ассирийцев заключался во взаимодействии разных родов войск: колесниц, всадников, пехоты (лучники и щитоносцы) Они же, одни из первых стали изготовлять железное оружие.
4. Стены дворца ассирийского владыки были высокими, а каменной стражей Ассирии являлись фигуры гигантских чудовищ – крылатых быков и львов.
Становлення та укріплення рабовласницького устрою в усіх областях Стародавньої Італії розтягнулися на декілька століть. Ранні рабовласницькі відносини в VII-VI століттях до н.е. не були чітко виражені певними соціальними класами. По мірі подальшого суспільного розвитку, все більше укріплювалось рабовласництво і зникали залишки первісної організації [1]. Найрозвинутіші області Італії перейшли від родового устрою до класового ранньорабовласницького не одночасно. Раніше за всіх цей перехід завершився в етруських містах та грецьких колоніях (VIII століття до н.е.). У Римі та деяких латинських містах цей процес відбувався у VI столітті до н.е. У гірських племен класовий устрій почав формуватися в IV століття до н.е. Основними класами були патриції, плебеї та раби. Ці класи одночасно були і станами, адже вони відрізнялися між собою не лише ресурсами на виробництва, а й юридичними правами. Патриції користувалися всіма правами, плебеї – менше, а раби взагалі їх не мали[1].
Думаю ?