В XVIII столетии русская культура вступила в новый период своего развития. После долгого времени насильственной культурной изоляции, обусловленной трехвековым монгольским завоеванием, а также влиянием православной церкви, старавшейся оградить Русь от всего "еретического", "западного", русское искусство вступает на путь общеевропейского развития и постепенно освобождается от оков средневековой схоластики. Это был первый век развития светской культуры, век решительной победы нового, рационалистического мировоззрения над суровыми, аскетическими, догмами религиозной морали. "Мирское" искусство приобретает право на общественное признание и начинает играть все более важную роль в системе гражданского образования, в формировании новых устоев общественной жизни страны. И вместе с тем русская культура XVIII века не отвергала своего Приобщаясь к богатому культурному наследию Европы, русские деятели в то же время опирались на коренные отечественные традиции, накопленные за длительный предшествующий период художественно-исторического развития, на опыт древнерусского искусства.
Польща переживала тяжкі паси. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря. а п землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII—XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу і були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.
Лише за Казимира III (1333—1370) відбулося піднесення Польщі. Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами Польщі, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщпну і Холмщпну.
Казимир ввів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства і називаючи їх воєводствами, він не став докорінно міняти в них порядки і залишив місцеве самоуправління. Водночас, король жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від звань і чинів.
Проти кого і на захист кого спрямований цей закон? Поясніть свою думку.
Объяснение:
В XVIII столетии русская культура вступила в новый период своего развития. После долгого времени насильственной культурной изоляции, обусловленной трехвековым монгольским завоеванием, а также влиянием православной церкви, старавшейся оградить Русь от всего "еретического", "западного", русское искусство вступает на путь общеевропейского развития и постепенно освобождается от оков средневековой схоластики. Это был первый век развития светской культуры, век решительной победы нового, рационалистического мировоззрения над суровыми, аскетическими, догмами религиозной морали. "Мирское" искусство приобретает право на общественное признание и начинает играть все более важную роль в системе гражданского образования, в формировании новых устоев общественной жизни страны. И вместе с тем русская культура XVIII века не отвергала своего Приобщаясь к богатому культурному наследию Европы, русские деятели в то же время опирались на коренные отечественные традиции, накопленные за длительный предшествующий период художественно-исторического развития, на опыт древнерусского искусства.
Польща переживала тяжкі паси. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря. а п землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII—XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу і були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.
Лише за Казимира III (1333—1370) відбулося піднесення Польщі. Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами Польщі, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщпну і Холмщпну.
Казимир ввів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства і називаючи їх воєводствами, він не став докорінно міняти в них порядки і залишив місцеве самоуправління. Водночас, король жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від звань і чинів.
Проти кого і на захист кого спрямований цей закон? Поясніть свою думку.
Объяснение: