Завдання 2. Прочитайте текст підручника, пошукайте відповіді на питання в інтернеті. Дайте короткі, двома-трьома реченнями, відповідь на питання. 2. 1. Чому промислові робітники європейських країн наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. підтримували соціалістичні партії? 2. 2. Які саме конкретні вимоги висували соціалісти до своїх урядів? 2. 3. Чому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. європейські соціалісти перейшли від радикальних форм боротьби та закликів до пролетарської революції до легальної парламентської діяльності та мирної боротьби за реформи? 2. 4. Яка саме частина робітництва (професії? рівень кваліфікації? вік? сімейний стан?), на вашу думку, підтримала відмову від революційної агітації та перехід соціалістів до парламентської боротьби?
Культурно-духовное пространство России, ее культурный облик в постиндустриальном обществе
Вступление России в эпоху либеральных реформ характеризуется глубочайшим потрясением культурной и духовно-нравственной сфер общественной жизни. Исчезла централизованная система управления и единая, жестко проводимая сверху, политика в этой сфере. Конституция РФ признает «идеологическое многообразие” «никакая идеология не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной». Серьезно повлияло на состояние леи в культуре резкое сокращение государственного финансирования.
Культурно-духовное пространство и культурный облик нового российского общества формировались в процессе paзрушения советского культурно-духовного пространства. Этот процесс обусловлен вхождением России в постиндустриальное общество.
В 2006 г. в Санкт-Петербурге на первом Российском культурологическом конгрессе отмечена тенденция к созданию глобалъно-информационного общества, определению условий, которые соответствуют интересам людей планеты, а не только «золотого миллиарда», с возможностей глобальной культуры двигаться к этой цели. Ресурсы заключены в экологическом понимании современной социальной сети. Данная система представляет собой систему сетевого характера. Каждый элемент сети создается всеми другими элементами и выражает ее содержание. Вся система может быть понята только при адекватном понимании ее базовых элементов в их единстве. Культурологический подход к социальной сети информационного общества заключается в двух главных позициях:
глобальная сеть организации социокультурного воспроизводства должна основываться на одних и тех же моделях;человек по своим параметрам не может не соответствовать свойствам сети.
Россиянам необходимо было решить три задачи:
1) освоить новые связи, функции и отношения, характерные для информанионного общества;
2) идентифицировать себя в мировой истории;
3) выработать национальную идею (объединяющую общество цель).
краї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення
Культурно-духовное пространство России, ее культурный облик в постиндустриальном обществе
Вступление России в эпоху либеральных реформ характеризуется глубочайшим потрясением культурной и духовно-нравственной сфер общественной жизни. Исчезла централизованная система управления и единая, жестко проводимая сверху, политика в этой сфере. Конституция РФ признает «идеологическое многообразие” «никакая идеология не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной». Серьезно повлияло на состояние леи в культуре резкое сокращение государственного финансирования.
Культурно-духовное пространство и культурный облик нового российского общества формировались в процессе paзрушения советского культурно-духовного пространства. Этот процесс обусловлен вхождением России в постиндустриальное общество.
В 2006 г. в Санкт-Петербурге на первом Российском культурологическом конгрессе отмечена тенденция к созданию глобалъно-информационного общества, определению условий, которые соответствуют интересам людей планеты, а не только «золотого миллиарда», с возможностей глобальной культуры двигаться к этой цели. Ресурсы заключены в экологическом понимании современной социальной сети. Данная система представляет собой систему сетевого характера. Каждый элемент сети создается всеми другими элементами и выражает ее содержание. Вся система может быть понята только при адекватном понимании ее базовых элементов в их единстве. Культурологический подход к социальной сети информационного общества заключается в двух главных позициях:
глобальная сеть организации социокультурного воспроизводства должна основываться на одних и тех же моделях;человек по своим параметрам не может не соответствовать свойствам сети.Россиянам необходимо было решить три задачи:
1) освоить новые связи, функции и отношения, характерные для информанионного общества;
2) идентифицировать себя в мировой истории;
3) выработать национальную идею (объединяющую общество цель).
краї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення
Объяснение: