В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Адамчик11
Адамчик11
08.07.2020 09:36 •  История

І Завдання для розвитку критичного мислення, мовленнєвих, інформаційних компетентностей. 1.1. Оберіть 4-5 факти які вас вразили, запам’ятилися чи були новими для вас. Обгрунтуйте свій вибір:
- що нового ви дізналися про Першу світову війну?
- якою є ваша думку щодо оцінки війни, як форми вирішення міжнародних конфліктів?
• Перша Світова Війна тривала з 1914 по 1918 рік, битви відбувалися на кожному океані і майже на всіх континентах. Велика частина битв, однак, мала місце в Європі.
Більше 65 мільйонів чоловік з 30 країн воювали в Першій світовій. Близько 10 мільйонів загинули. Союзники (сили Антанти) втратили приблизно 6 мільйонів солдатів. Троїстий союз втратив близько 4 мільйонів солдатів.
• Німці першими взяли на озброєння вогнемети у Першій світовій. Їх вогнемети могли викидати полум'я на 40 м.
• Майже 2/3 смертей у Першій світовій відбулися в битвах. У попередніх конфліктах більшість смертей були наслідком захворювань.
• Під час Першої Світової близько 1/3 всіх військових жертв померли від іспанського грипу.
У серпні 1914 року німецькі солдати вбили 150 цивільних у Аршоте. Ці вбивства були частиною стратегії, відомої як Schrecklichkeit («залякування»). Її метою було залякати громадян окупованих територій, щоб уникнути повстань.
• Під час Першої світової війни британські танки були спочатку поділені на «самців» і «самок». Самці були оснащені гарматами, а самки важкими кулеметами.
• «Малюк Віллі» був першим прототипом танка у Першій світовій. Сконструйований в 1915 році він вміщував команду з трьох чоловік і рухався зі швидкістю 4,8 км / г.
• Артилерійські обстріли і міни створювали неймовірний шум. У 1917 році вибухи за німецькою лінією фронту в Мессинскій битві біля річки Іпр в Бельгії були чутні в Лондоні, розташованому в 140 милях (220 км) звідти.
• Басейн Миру - це озеро глибиною 40 футів (12 м), розташоване у Мессіна в

Бельгії. Воно наповнює кратер, що вийшов внаслідок вибуху в 1917 році, коли британці привели в дію міну, що містила 45 тонн вибухівки.
• У Першій світовій війні собак використовували як посильних, вони переносили накази на лінію фронту в капсулах, прикріплених до тулуба. Також собак використовували, щоб прокладати телеграфні дроти
• Вперше танки були використані в битві при Флер-Курселет (1916).
Спочатку танки називалися «сухопутними кораблями». Однак щоб видати їх за водяні цистерни, а не за зброю, британці вирішили дати їм кодове ім'я «танки».
• Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Першої світової був Рітмейстер фон Ріхтгофен (1892-1918). Він збив 80 літаків, більше, ніж будь-який інший пілот на цій війні. Він загинув після того, як був підстрелений під Амьеном. Найуспішнішим льотчиком-винищувачем Союзників був француз Рене Фонк (1894-1953), він збив 75 ворожих літаків.
• Маргарита Зелле (1876-1917), також відома як Мата Харі, була голландською виконавицею екзотичних танців, обвинувачена в подвійному шпигунстві. Хоча вона завжди заперечувала, що була шпигункою, французи стратили її в 1917 році.
• Незадовго до смерті французький другий лейтенант Альфред Жубер писав про Першу Світову у своєму щоденнику: «Людство зійшло з розуму! Потрібно бути божевільним, щоб робити те, що діється. Що за різанина ... Що за сцени жаху і кривавої бійні! Я не можу знайти слів, щоб передати свої враження. Навіть пекло не може бути таким жахливим! Люди зійшли з розуму! »
• Деякі американці були проти первісної відмови США вступити в Першу світову, тому вони вступили у Французький Іноземний легіон або в Британську або в Канадську армії. Група американських пілотів сформувала ескадрилью «Лафайєт», що стала частиною французьких військово- повітряних сил і одним з найсильніших військових підрозділів Західного фронту.
• Для США Перша Світова війна обійшлася в 30 мільярдів доларів.
• Після Першої Світової припинили існування чотири імперії: Османська, Австро-Угорська, Німецька і Російська.
 Війна спотворила і залишила інвалідами тисячі солдатів. Для виправлення ушкоджень особи лікарі вдавалися до відновної хірургії, а щоб прикрити найстрашніші каліцтва, використовувалися маски. Деякі солдати залишалися в приватних лікарнях все своє життя.

Показать ответ
Ответ:
EkimovaVlada
EkimovaVlada
09.03.2022 16:02

Объяснение:

BETAM, Türkiye ekonomisinde büyüme döngüleri ve toplam faktör verimliliği 1980-2018 araştırmasına göre, Türkiye de toplam faktör verimliliği giderek düşüyor. 1980-1989 yılları arasında ortalama toplam faktör verimliliği yüzde 2,2 iken, 2003-2013 yılları arasında yüzde 1,2 oldu. 2014-2018 yılları arasında da yüzde 0,4 e geriledi.

YILLAR ORTALAMA TOPLAM

FAKTÖR VERİMLİLİĞİ

1980-1989 2,2

2003-2013 1,2

2014-2018 0,4

Kaynak: BETAM

Toplam faktör verimliliği (TFV) üretimdeki artışın emek ve sermaye artışı ile açıklanamayan kısmıdır. Toplam faktör verimliliği ve teknolojik gelişme GSYH'da büyümenin itici gücü olarak kabul edilir. Uzun dönemde ekonomik büyümenin ve gelişmenin ardındaki temel dinamik verimlilik artışlarıdır.

Birleşmiş Milletler Kalkınma Programı (UNDP)'nın AB ve Türkiye tarafından finanse edilen bir teknik projesinde de, "Toplam faktör verimliliği Türkiye'nin ekonomik büyüme performansına katkısı kısıtlı kalmakta ve inişli çıkışlı bir seyir izlemektedir. Yakın dönemde (2012-2017) yüzde 5,8'lik büyümenin sadece 0,8 puanı toplam faktör verimliliği (TFV) artışlarından kaynaklanmıştır. Türkiye'de TFV artışlarının sınır olması büyümenin sürdürülebilirliği açısından dezavantaj oluşturmaktadır.'' deniliyor.

Dünya; GSYH'da büyüme ve halkın refahının artması için verimlilik artışı ve teknolojik gelişmelerle ilgili projelere öncelik veriyor. Bu konular bizim ekonomi yönetiminin aklına bile gelmiyor. Üniversitelerde de yeterli araştırma yapılmıyor.

Türkiye de toplam faktör verimliliği neden düşüktür ve nasıl artırmak gerekir?

1. Dışa bağımlı üretim yapısı olduğu için entegre yatırım yapılmıyor. Kendi ipliğini üreten dokuma fabrikası olursa, maliyetler düşer işgücü ve sermaye verimliliği artar. Bunun için üretimde ithal girdi payını azaltmalıyız. İthal girdi yerine ikame yatırımları desteklemeliyiz. Gerekirse Devletinde geçici olarak piyasaya girmesi gerekir.

2. Gelir dağılımı bozuk. Yüksek gelir gurupları ile düşük gelir gurupları arasında fark fazladır. Bu nedenle ikili piyasa yapısı oluştu. 500 liraya ve 5000 liraya ceket var. Firmalar lüks mal üreterek daha yüksek kar elde edebilmektedir. Bu durumda da kapasite kullanım oranı da düşük kalıyor. Söz gelimi Türkiye de imalat sanayiinde kapasite kullanım oranı yüzde 75 dolayındadır.

3. Türkiye de yeni teknolojik yatırımlar yetersizdir. Hatta son yıllarda hukuki ve demokratik altyapı bozulduğu için hiç yapılmıyor. Oysaki yeni teknolojiler, sermaye ve emek verimliliğini artırır.

4. Üretimde nitelikli işgücü düşüktür. Çünkü eğitimde işgücü planlaması yoktur. Eğitime din motifi hakimdir. Dahası olanlar da beyin göçü ile dışarıya gidiyor.

0,0(0 оценок)
Ответ:
maksimenkokostp088j4
maksimenkokostp088j4
09.03.2022 16:02

Мануфактуры, на которых крепостные крестьяне отрабатывали барщину, назывались - Вотчинные мануфактуры .

Вотчинные мануфактуры - промышленность, основанная на принудительном труде крестьян вотчины или поместья. На них трудились крепостные крестьяне, отрабатывавшие барщину. Такие винокуренные, текстильные и др. предприятия имели очень низкую производительность труда, развивались очень медленно, но все же были выгодны благодаря бесплатному труду крепостных. Положение работников этих мануфактур было крайне тяжелым.

Первоначально поместье удовлетворялось продукцией вотчинного ремесла. Дворовые люди изготовляли холст, полотно, сукно, оружие, подковы, сошники и т. д.

Дворяне создавали крупные предприятия мануфактурного типа, на которых крепостные крестьяне отрабатывали барщину, превращались в постоянных «работных людей» или «фабришников» (как называли их в России XVIII в.) , получали продовольствие или «кормовые деньги» .

Дворяне чаще всего создавали винокурни, полотняные и суконные предприятия, поташные заводы, шелковые мануфактуры. Со 2‑й пол. XVIII в. дворянское предпринимательство получило в России большой размах. Первоначально многие мануфактуры ориентировались «на домашний обиход» , обслуживание барского двора. Но затем они стали расширять производство на рынок, прикупать сырье, приобретать на рынке инструменты и вс материалы, сбывать часть своей продукции.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота