Завдання
І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
2020/2021 н. р.
10 клас
1. Прочитайте документ і дайте відповідь на запитання. (6 б.)
«... Україна повинна стати «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі
слов'янськім», а сам цей союз міг бути створеним лише за умов знесення
кріпацтва, «повної свободи і автономії народностей». Очолювати
федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент.
Для усіх народів передбачалося загальне виборче право, свобода совісті,
освіта рідною мовою».
A)Вкажіть, якої таємної організації першої половини XIX ст. стосуються
наведені уривки програмових документів. Коли і де вона діяла? (1 б.)
Б)Назвіть ці програмові документи. (1 б.)
В)Хто був їх авторами? (1 б.)
Г)Визначте головну політичну мету даної організації. Яка роль відводилась
ідеї слов'янської Федерації? Чи означала вона злиття усіх слов'янських
народів? (3 б.)
2. Установіть співвідношення країн і понять, заповніть таблицю. Поясніть
значення цих понять. (4 б.)
Франція
Велика Британія
Росія
США
1. Аболіціонізм. 2. Західники. 3. Термідоріанці. 4. Тред-юніони.
Имя Юпитера упоминалось при всяком значительном деле - государственном или частном,а государственными делами могли заниматься только патриции это и объясняет выбор ими бога.
Думаю что плебеев больше заботило будет у них урожай или нет,ведь богиня полей
Церера,её дочь Либера и бог Либер отвечали за плодородие.а плебеи в большинстве были земледельцами. плебеи приглашали всех прохожих, чтобы умилостивить Цереру, дающую сытную пищу.
Юнона-покровительница материнства и брака,жена Юпитера имела титул "Монета",что означает в переводе с латыни"Советница".Всегда место возле храма занимали мастерские где чеканили монеты из металла.
Январь назван в честьбога времени,покровитель моряков и путешевственников
Март-назван в честь бога войны Марса.
Дома римляни поклонялись в первую очередь Юпитеру считая его главным богом.Марса-богу войны так как они много воевали,Весту почитали как покровительницу домашнего очага.
На відміну від рабовласницької демократії в Афінах, Римська республіка була аристократичною, вона забезпечувала привілейоване становище знатної багатої верхівки рабовласників, що відобразилося на повноваженнях і взаємовідносинах державних органів. Ними були насамперед народні збори, сенат і магістратура. Хоча народні збори вважалися органами влади римського народу і були втіленням притаманної полісу демократії, фактично управляли державою не вони. Це робили сенат і магістрати — органи реальної влади нобілітету.
В Римській республіці існували і розрізнялися три види народних зборів — центуріатні, трибутні, куріатні.
Головну роль відігравали центуріатні збори, які забезпечували завдяки своїй структурі і порядку прийняття рішень перевагу в них аристократичних і багатих кіл рабовласників. Щоправда, їхня структура із середини III ст. до н. е. з розширенням меж держави і збільшенням кількості вільних змінилася не на користь цих кіл. Кожен з п'яти розрядів заможних громадян почав виставляти рівну кількість центурій — 70, а загальна кількість центурій була доведена до 373. Однак перевага аристократії і багатства все ж залишилась, оскільки в центуріях вищих розрядів було значно менше громадян, ніж у центуріях нижчих розрядів, а незаможні пролетарії, кількість яких значно зросла, як і раніше, становили лише одну центурію.
До компетенції центуріатних зборів належало прийняття законів, обрання вищих посадових осіб республіки (консулів, преторів, цензорів), оголошення війни і розгляд скарг на вироки до смертної кари.
Другим видом народних зборів були трибутні збори, які залежно від складу жителів триб, які брали участь в них, поділялися на плебейські і патриціансько-плебейські. Спочатку їх компетенція була обмеженою. Вони обирали нижчих посадових осіб (квесторів, едилів тощо) і розглядали скарги на вироки про стягнення штрафу. Плебейські збори, крім того, обирали плебейського трибуна, а з III ст. до н. е. вони отримали право приймати закони, що сприяло зростанню їх значення у політичному житті Риму.