Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Заметный след в истории России. Ее политика «просвещенного абсолютизма» была характерна для многих европейских государств того времени и предполагала правление «мудреца на троне». Стремление соответствовать этому образу не помешало Екатерине усиливать крепостной гнет.
По-прежнему ведущей отраслью экономики России являлось сельское хозяйство. За счет освоения новых земель значительно увеличилось производство хлеба.
Во второй половине XVIII века окончательно сложились два региона с использованием различных форм эксплуатации. В черноземных районах господствовала барщина, а в районах с неплодородной почвой – денежный оброк.
Большое развитие в этот период получают крестьянские промыслы, особенно в нечерноземной полосе. В Тверской губернии получили распространение кожевенные промыслы, в Нижегородской – металлообработка. Ремесленное производство постепенно перерастало в мануфактурное.
Во второй половине XVIII века происходил дальнейший рост мануфактур. Кроме того, менялись организационные формы и виды мануфактур. Вотчинные мануфактуры размещались в дворянских имениях, на них работали крепостные крестьяне, для которых это было своеобразной барщиной.
Возросло купеческих предприятий, в основном в легкой промышленности. На купеческих мануфактурах работали, как правило, наемные рабочие. Наемные рабочие были, как правило, оброчными крепостными и лишь течением времени откупались на волю и вступали в купеческие гильдии.
В 60-70-х годах число вольнонаемных рабочих выросло почти в 2 раза, так постепенно формировался рынок рабочей силы.
В 1762 году было запрещено покупать крепостных крестьян для заводов, а также была прекращена приписка крестьян к предприятиям. После 1762 года вновь открывающиеся мануфактуры стали работать на вольнонаемном труде.
Во второй половине XVIII века продолжается процесс формирования всероссийского рынка. Число ярмарок неуклонно росло, статус ярмарок повышался, и они становятся экономическими центрами регионов.
В 1754 году были ликвидированы внутренние таможенные пошлины, что также развитию всероссийского товарного рынка.
Экспорт превосходил импорт. Из России вывозился металл, пенька, льняные ткани, парусное полотно, лес, хлеб. Прибавились новые пункты внешней торговли – Петербург и Одесса.
В этот период в России появились первые банки. В 1754 году начали свою работу Дворянский и Коммерческий банки.
В 1769 году в результате денежной реформы в обращение были выпущены бумажные деньги – ассигнации на сумму 1 млн. рублей. Для погашения расходов бюджета к 1786 году было выпущено ассигнаций на сумму свыше 46 млн. рублей, из которых медными деньгами могла бы быть покрыта половина. Ассигнации обесценивались, попытка изъять их из обращения не удалась. Только к середине XIX века финансовая система России стабилизировалась.
Появление различных типов мануфактур, развитие всероссийского товарного рынка, использование вольнонаемного труда и увеличение роли товарно-денежных отношений свидетельствовало о складывании новых социально-производственных отношений и создании предпосылок для развития капитализма в России.
Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення:
По-прежнему ведущей отраслью экономики России являлось сельское хозяйство. За счет освоения новых земель значительно увеличилось производство хлеба.
Во второй половине XVIII века окончательно сложились два региона с использованием различных форм эксплуатации. В черноземных районах господствовала барщина, а в районах с неплодородной почвой – денежный оброк.
Большое развитие в этот период получают крестьянские промыслы, особенно в нечерноземной полосе. В Тверской губернии получили распространение кожевенные промыслы, в Нижегородской – металлообработка. Ремесленное производство постепенно перерастало в мануфактурное.
Во второй половине XVIII века происходил дальнейший рост мануфактур. Кроме того, менялись организационные формы и виды мануфактур. Вотчинные мануфактуры размещались в дворянских имениях, на них работали крепостные крестьяне, для которых это было своеобразной барщиной.
Возросло купеческих предприятий, в основном в легкой промышленности. На купеческих мануфактурах работали, как правило, наемные рабочие. Наемные рабочие были, как правило, оброчными крепостными и лишь течением времени откупались на волю и вступали в купеческие гильдии.
В 60-70-х годах число вольнонаемных рабочих выросло почти в 2 раза, так постепенно формировался рынок рабочей силы.
В 1762 году было запрещено покупать крепостных крестьян для заводов, а также была прекращена приписка крестьян к предприятиям. После 1762 года вновь открывающиеся мануфактуры стали работать на вольнонаемном труде.
Во второй половине XVIII века продолжается процесс формирования всероссийского рынка. Число ярмарок неуклонно росло, статус ярмарок повышался, и они становятся экономическими центрами регионов.
В 1754 году были ликвидированы внутренние таможенные пошлины, что также развитию всероссийского товарного рынка.
Экспорт превосходил импорт. Из России вывозился металл, пенька, льняные ткани, парусное полотно, лес, хлеб. Прибавились новые пункты внешней торговли – Петербург и Одесса.
В этот период в России появились первые банки. В 1754 году начали свою работу Дворянский и Коммерческий банки.
В 1769 году в результате денежной реформы в обращение были выпущены бумажные деньги – ассигнации на сумму 1 млн. рублей. Для погашения расходов бюджета к 1786 году было выпущено ассигнаций на сумму свыше 46 млн. рублей, из которых медными деньгами могла бы быть покрыта половина. Ассигнации обесценивались, попытка изъять их из обращения не удалась. Только к середине XIX века финансовая система России стабилизировалась.
Появление различных типов мануфактур, развитие всероссийского товарного рынка, использование вольнонаемного труда и увеличение роли товарно-денежных отношений свидетельствовало о складывании новых социально-производственных отношений и создании предпосылок для развития капитализма в России.