Жак Луи Давид «Смерть Марата». Поль Жак Бодри «Шарлотта Корде».
1. Кем являлись люди, изображенные на картинах? Чем обусловлено разное отношение художников к героям своих картин? (2) 2.Каково отношение художников к тому, что они изображают? (2) 3.В каком стиле написаны картины? Приведите аргументы.(1)
Це час Великої Північної війни коаліцій Швеції та Московії за панування у Північній, Центральній та Східній Європі. Початковими лідерами анти-шведського союзу були Петро I, Фредерік IV та Август II Фрідріх. Фрідріх IV та Август II зазнали поразки від Швеції при Карлі XII і вимушені були вийти з союзу у відповідно 1700 та 1706 роках, але знову приєдналися до нього у 1709 році після поразки Карла XII у Полтавській битві. Георг I та Ганноверський електорат приєдналися до коаліції у 1714 та у 1717 роках, відповідно, а Фрідріх-Вільгельм I Бранденбург-Пруссії приєднався до неї у 1715 році.
Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали: архаїчність державного управління у формі самодержавства; недоліки державної «бюрократичної машини»; поглиблення «кризи еліт»; відсутність політичних свобод для підданих імперії. Економічними чинниками революції були: наявність залишків кріпосництва на селі; необхідність зміни форм селянського землекористування; економічна криза 1900–03 та ін. Причинами соціально-психологічного характеру стали: посилення протистояння між працею і капіталом; селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами; протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом; зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення. Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
Відповідь:
Це час Великої Північної війни коаліцій Швеції та Московії за панування у Північній, Центральній та Східній Європі. Початковими лідерами анти-шведського союзу були Петро I, Фредерік IV та Август II Фрідріх. Фрідріх IV та Август II зазнали поразки від Швеції при Карлі XII і вимушені були вийти з союзу у відповідно 1700 та 1706 роках, але знову приєдналися до нього у 1709 році після поразки Карла XII у Полтавській битві. Георг I та Ганноверський електорат приєдналися до коаліції у 1714 та у 1717 роках, відповідно, а Фрідріх-Вільгельм I Бранденбург-Пруссії приєднався до неї у 1715 році.
Пояснення:
архаїчність державного управління у формі самодержавства;
недоліки державної «бюрократичної машини»;
поглиблення «кризи еліт»;
відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
наявність залишків кріпосництва на селі;
необхідність зміни форм селянського землекористування;
економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
посилення протистояння між працею і капіталом;
селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.