Жанқожа Нұрмұхамедұлы мен Есет Көтібарұлы бастаған ұлт - азаттық көтеріліс тақырыбына BEHН диаграмасын құрастыр Мәліметтер: Жаңқожа Нұрмұхамедұлы: Шекті руының билеушісі Жанқожа батыр Сыр бойындағы қазақтарды Қоқан , Хиуа хандықтарының экспансиясына қарсы жұмылдырды . XIX ғасырдың ортасына дейін хиуалықтар Сырдарияның төменгі ағысына дейінгі жерлерді , қоқандықтар Ақмешітке дейінгі жерлерді бақылауда ұстады . Жанқожа батыр Орталық Азияға қарай жылжып келе жатқан Ресейдің көмегіне сүйеніп , өз қарамағындағы қазақтарды оңтүстіктегі көршілердің озбырлығынан қорғауды ойлады . Ресей билігі батырға жасауыл деген атақ берді . Бірақ Жанқожа атақтан , бағалы сыйлықтан бас тартты .
Есет Батыр:Арал теңізінің солтүстік жағалауына жақын қазақтардың ұлт - азаттық қозғалысын Есет Көтібарұлы басқарды . Есет батыр бастаған көтеріліс 1838 жылы оның Жоламан батырмен бірге орыстардың Елек бекінісіне шабуылынан басталды . Ал 1847-1848 жылдары Жанқожа Нұрмұхамедұлымен бірігіп Хиуа және Қоқан басқыншыларына қарсы күрес жүргізді . Бұл көтерілістер Орта Азия хандықтары мен Ресей империясының отаршылдық езгісіне қарсы бағытталды . 1847 жылы шілдеде Ембі өзені аймағында Есет Көтібарұлы өзінің жасағымен 200 казактан тұратын Орынбор мен Омбының жазалаушы отрядына шабуыл жасады . Алайда нашар қаруланған көтерілісшілер жеңіске жете алмады . Қайткен күнде де Есетті қолға түсіріп , оған Патша үкіметінің билігін мойындатуды мақсат еткен Орынбор билеушілері үсті - үстіне жазалаушы жасақ жіберді . 1855 жылы Есет батыр билеуші әкімшіліктің қолшоқпары сұлтан Арыстан Жантөреұлын өлтірді . 1858 жылы амалсыз Орынборда Патша үкіметінің билігін мойындауға мәжбүр болды .
ТЕК ВЕНН ДИАГРАММАСЫН ҚҰРЫП БЕРСЕҢІЗ БОЛДЫ)АЛДЫН АЛА РАХМЕТ)
Когда вспоминают о средних веках, то обычно представляют себе закованного в латы рыцаря, тяжелым мечом поражающего врага, каменные громады феодального замка, изнурительный труд крепостного крестьянина, унылый колокольный звон, раздающийся за монастырской стеной, и монаха, отрекшегося от мирских сует и соблазнов. Железо и камень, молитвы и кровь.Да, все это так и было. Немало в средние века нагромождалось тяжелого, темного, бесчеловечного. Но люди всегда оставались людьми. Людям хотелось, чтобы красота обитала не только в тесных храмах, но и на просторах их повседневной жизни. И чтобы выражалась она не только в холодном неподвижном камне, но и в теплых человеческих понятиях, человеческом слове, гибком и музыкальном. Понятия эти и внесло в культуру средневековья рыцарство.Рыцарство – особый привилегированный социальный слой средневекового общества. Традиционно это понятие связывают с историей стран Западной и Центральной Европы, где в период расцвета средневековья к рыцарству, по сути, относились все светские феодалы-воины. Но чаще этот термин употребляется в отношении средних и мелких феодалов в противовес знати.IX и X века были суровыми временами в жизни всех стран Западной Европы. Ни одна из них не представляла из себя сплоченного сильного целого. Франция, Германия, Италия были разбиты на тысячи, а то и на десятки тысяч мелких и крупных поместий, владельцы которых – герцоги, графы, бароны – являлись почти независимыми государями своих имений. Они творили суд и расправу над крепостным и свободным населением своих земель, распоряжаясь его жизнью и смертью, облагали его податями и налогами, собирали войска, объявляли войну и заключали мир. Крестьянам, разумеется, было не под силу нести конную службу, а потому ее несли вассалы, то есть ленники, получившие землю от своего сеньора под условием отправления военной службы. Такие вооруженные всадники, обязанные являться по требованию своего сеньора на коне в тяжелых доспехах и сопровождении некоторого количества пеших и конных воинов, набранных из зависимых людей своего поместья, носили имя рыцарей.В это время получили широкое распространение условные формы феодального землевладения, сначала пожизненные, позже наследственные. При передаче земли в феод его жалователь становился синьором (сюзереном), а получатель – вассалом последнего, что предполагало военную службу (обязательная военная служба не превышала 40 дней в году) и исполнение некоторых других повинностей в пользу сеньора. К ним относилась денежная в случае посвящения сына в рыцари, свадьбы его дочери, необходимости выкупа сеньора. попавшего в плен. Согласно обычаю, вассалы участвовали в в суде сеньора, присутствовали в его совете. Церемония оформления вассальных отношений называлась оммажем, а клятва верности сеньору – фуа. Если размеры, полученной за службу земли позволяли, новый владелец в свою очередь передавал часть ее в качестве феодов своим вассалам (субинфеодация). Так складывалась многоступенчатая система вассалитета («сюзеренитет», «феодальная иерархия», «феодальная лестница») от верховного сюзерена – до однощитных рыцарей, не имевших своих вассалов. Для континентальных стран Западной Европы правила вассальных отношений отражал принцип «вассал моего вассала не мой вассал», в то время как, например, в Англии (солсберийская присяга 1085 года) была введена прямая вассальная зависимость всех феодальных землевладельцев от короля с обязательной службой в королевском войске.Иерархия вассальных отношений повторяла иерархию земельных владений и определяла принцип формирования военного ополчения феодалов. Так, вместе с утверждением военно-ленных отношений шло формирование рыцарства как служилого военно-феодального сословия, расцвет которого приходится на XI-XIV веков. Военное дело стало его главной социальной функцией. Военная профессия давала права и привилегии, определяла особые сословные воззрения, этические нормы, традиции, культурные ценности.В военные обязанности рыцарей входило защищать честь и достоинство сюзерена, а главное – его землю от посягательств как со стороны соседних феодальных властителей в междоусобных войнах, так и войск других государств в случае внешнего нападения. В условиях междоусобицы грань между защитой собственных владений и захватом чужих земель была достаточно зыбкой, и поборник справедливости на словах нередко оказывался захватчиком на деле, не говоря уже об участия в завоевательных компаниях, организованных королевской властью, как например, многочисленные походы германских императоров в Италию, или самим папой римским, как крестовые походы.
3. Старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам. Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію.
5. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.
6. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.
7. Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.
Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.
2. Збільшилось населення, медицина стала кращою.
3. Старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам. Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію.
5. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.
6. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.
7. Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.
Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.
Не нужно все переписывать, просто выбери главное.
Надеюсь ;)