столица Италии, административный центр области Лацио и Римской провинции, резиденция высшего понтифика Римско-католической церкви. Известен также как "вечный город", к которому "ведут все дороги". Рим почти столь же древен, как и сама западная цивилизация. По поводу его многочисленных великолепных памятников Наполеон I обронил крылатую фразу: "История Рима - история всего мира". Рим вошел в историю вначале как столица Римской империи, затем как столица Папского государства, а с 1871 - как столица объединенной Италии. Замечательные архитектурные памятники Рима унаследованы от эпох античности, Возрождения и барокко.
1. Как назывались завоеванные Римом области? А) «наше море» Б) провинции В) царство варваров 2. Царство, ставшее следующей жертвой Рима после Карфагена: А) Македония Б) Египет В) Парфия
3. Кто производил набор в войска в республиканском Риме? А) цари Б) народные трибуны В) консулы 4. Что такое триумф? А) строительство триумфальной арки Б) торжественный въезд в Рим полководца-победителя В) торжественное богослужение в Риме
5. Жрицы богини огня и домашнего очага: А) авгуры Б) весталки В) гаруспики 6. Административный орган управления в Древнем Риме: А) сенат Б) форум В) Пантеон 1. Как назывались завоеванные Римом области? А) «наше море» Б) провинции В) царство варваров 2. Царство, ставшее следующей жертвой Рима после Карфагена: А) Македония Б) Египет В) Парфия
3. Кто производил набор в войска в республиканском Риме? А) цари Б) народные трибуны В) консулы 4. Что такое триумф? А) строительство триумфальной арки Б) торжественный въезд в Рим полководца-победителя В) торжественное богослужение в Риме
5. Жрицы богини огня и домашнего очага: А) авгуры Б) весталки В) гаруспики 6. Административный орган управления в Древнем Риме: А) сенат Б) форум В) Пантеон
Сфрандзі пише, що вже після того, як закінчився штурм і місто було взято, тіло імператора Костянтина зуміли знайти і впізнати лише за царськими чоботами з орлами, які той носив. Султан Мехмед, дізнавшись про це, наказав виставити голову Костянтина на іподромі, а тіло поховати з царськими почестями (Сфрандізі, «Велика Хроніка» 3, 9). За іншими джерелами (Дука) голова Костянтина була піднята на колону на форумі Августа.
Незабаром султан довідався, що угорець Урбан пропонував свої послуги і Костянтину, але візантійська знать не бажала витрачати власні кошти, а у Костянтина не було грошей. Урбан намагався переконати Мехмеда, що вирішив в такий б до йому завоювати Константинополь. Дізнавшись про таку страшну зраду, султан наказав стратити Урбана і всю візантійську знать.
Костянтин був останнім з імператорів ромеїв. Зі смертю Костянтина XI, Візантійська імперія припинила своє існування. Її землі увійшли до складу Османської держави. Грекам султан дарував права самоврядної громади всередині імперії, на чолі громади повинен був стояти Патріарх Константинопольський, відповідальний перед султаном.
Сам султан, вважаючи себе наступником візантійського імператора, прийняв титул Кайзер-і Рум (Цезар Риму). Цей титул носили турецькі султани до закінчення Першої світової війни.
Багато істориків вважають падіння Константинополя ключовим моментом у європейській історії, що відокремлює Середньовіччя від епохи Відродження, пояснюючи це крахом старого релігійного порядку, а також застосуванням у ході битви нових військових технологій, таких, як порох і артилерія. Багато університетів Західної Європи поповнилися грецькими вченими, що втікали з Візантії, і це відіграло чималу роль у подальшій рецепції римського права.
Падіння Константинополя також перекрило головний торговий шлях з Європи до Азії, що змусило європейців шукати новий морський шлях і, можливо, призвело до відкриття Америки і початку епохи великих географічних відкриттів.
Однак більшість європейців вважала, що загибель Візантії стала початком кінця світу, оскільки тільки Візантія була спадкоємицею Римської імперії. Із загибеллю Візантії могли початися жахливі події в Європі: епідемії чуми, пожежі, землетрусу, посухи, повені і, звичайно, напади чужинців зі Сходу. Тільки наприкінці XVII століття натиск Туреччини на Європу ослабнув, а ближче до кінця XVIII століття Туреччина почала втрачати свої землі.
столица Италии, административный центр области Лацио и Римской провинции, резиденция высшего понтифика Римско-католической церкви. Известен также как "вечный город", к которому "ведут все дороги". Рим почти столь же древен, как и сама западная цивилизация. По поводу его многочисленных великолепных памятников Наполеон I обронил крылатую фразу: "История Рима - история всего мира". Рим вошел в историю вначале как столица Римской империи, затем как столица Папского государства, а с 1871 - как столица объединенной Италии. Замечательные архитектурные памятники Рима унаследованы от эпох античности, Возрождения и барокко.
1. Как назывались завоеванные Римом области?
А) «наше море» Б) провинции В) царство варваров
2. Царство, ставшее следующей жертвой Рима после Карфагена:
А) Македония Б) Египет В) Парфия
3. Кто производил набор в войска в республиканском Риме?
А) цари Б) народные трибуны В) консулы
4. Что такое триумф?
А) строительство триумфальной арки Б) торжественный въезд в Рим полководца-победителя
В) торжественное богослужение в Риме
5. Жрицы богини огня и домашнего очага:
А) авгуры Б) весталки В) гаруспики
6. Административный орган управления в Древнем Риме:
А) сенат Б) форум В) Пантеон
1. Как назывались завоеванные Римом области?
А) «наше море» Б) провинции В) царство варваров
2. Царство, ставшее следующей жертвой Рима после Карфагена:
А) Македония Б) Египет В) Парфия
3. Кто производил набор в войска в республиканском Риме?
А) цари Б) народные трибуны В) консулы
4. Что такое триумф?
А) строительство триумфальной арки Б) торжественный въезд в Рим полководца-победителя
В) торжественное богослужение в Риме
5. Жрицы богини огня и домашнего очага:
А) авгуры Б) весталки В) гаруспики
6. Административный орган управления в Древнем Риме:
А) сенат Б) форум В) Пантеон
Сфрандзі пише, що вже після того, як закінчився штурм і місто було взято, тіло імператора Костянтина зуміли знайти і впізнати лише за царськими чоботами з орлами, які той носив. Султан Мехмед, дізнавшись про це, наказав виставити голову Костянтина на іподромі, а тіло поховати з царськими почестями (Сфрандізі, «Велика Хроніка» 3, 9). За іншими джерелами (Дука) голова Костянтина була піднята на колону на форумі Августа.
Незабаром султан довідався, що угорець Урбан пропонував свої послуги і Костянтину, але візантійська знать не бажала витрачати власні кошти, а у Костянтина не було грошей. Урбан намагався переконати Мехмеда, що вирішив в такий б до йому завоювати Константинополь. Дізнавшись про таку страшну зраду, султан наказав стратити Урбана і всю візантійську знать.
Костянтин був останнім з імператорів ромеїв. Зі смертю Костянтина XI, Візантійська імперія припинила своє існування. Її землі увійшли до складу Османської держави. Грекам султан дарував права самоврядної громади всередині імперії, на чолі громади повинен був стояти Патріарх Константинопольський, відповідальний перед султаном.
Сам султан, вважаючи себе наступником візантійського імператора, прийняв титул Кайзер-і Рум (Цезар Риму). Цей титул носили турецькі султани до закінчення Першої світової війни.
Багато істориків вважають падіння Константинополя ключовим моментом у європейській історії, що відокремлює Середньовіччя від епохи Відродження, пояснюючи це крахом старого релігійного порядку, а також застосуванням у ході битви нових військових технологій, таких, як порох і артилерія. Багато університетів Західної Європи поповнилися грецькими вченими, що втікали з Візантії, і це відіграло чималу роль у подальшій рецепції римського права.
Падіння Константинополя також перекрило головний торговий шлях з Європи до Азії, що змусило європейців шукати новий морський шлях і, можливо, призвело до відкриття Америки і початку епохи великих географічних відкриттів.
Однак більшість європейців вважала, що загибель Візантії стала початком кінця світу, оскільки тільки Візантія була спадкоємицею Римської імперії. Із загибеллю Візантії могли початися жахливі події в Європі: епідемії чуми, пожежі, землетрусу, посухи, повені і, звичайно, напади чужинців зі Сходу. Тільки наприкінці XVII століття натиск Туреччини на Європу ослабнув, а ближче до кінця XVIII століття Туреччина почала втрачати свої землі.
Объяснение: