Арабские завоевания или мусульманские завоевания начались ещё при жизни основателя ислама Мухаммеда. Он основал исламское государство в Аравии, которое за одно столетие захватило многие страны вне Аравии. Арабы завоевали огромные территории в Азии, Африке и Европе: страны Ближнего Востока, Среднюю Азию, северо-западную Индию, Северную Африку, Испанию, Южную Италию, Сицилию, Мальту, Родос, Крит.
Под натиском арабских завоевателей рухнуло огромное государство Сасанидов в Иране. Под ударами арабов пали Государство Гассанидов, Королевство вестготов, Кавказская Албания, Хорезм, Согдиана и Синд. Византия потеряла Египет, Сирию, Месопотамию, Крит, Мальту, Сицилию, Родос, Эгриси и Святую землю.
Во время войн против франков арабы дошли до Пуатье, в войнах с хазарами достигли «Славянской реки» (видимо Дона, Волги, или Днепра), а в своих походах на восток проникли вплоть до Раджастана и Таласа.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
Объяснение:
Арабские завоевания или мусульманские завоевания начались ещё при жизни основателя ислама Мухаммеда. Он основал исламское государство в Аравии, которое за одно столетие захватило многие страны вне Аравии. Арабы завоевали огромные территории в Азии, Африке и Европе: страны Ближнего Востока, Среднюю Азию, северо-западную Индию, Северную Африку, Испанию, Южную Италию, Сицилию, Мальту, Родос, Крит.
Под натиском арабских завоевателей рухнуло огромное государство Сасанидов в Иране. Под ударами арабов пали Государство Гассанидов, Королевство вестготов, Кавказская Албания, Хорезм, Согдиана и Синд. Византия потеряла Египет, Сирию, Месопотамию, Крит, Мальту, Сицилию, Родос, Эгриси и Святую землю.
Во время войн против франков арабы дошли до Пуатье, в войнах с хазарами достигли «Славянской реки» (видимо Дона, Волги, или Днепра), а в своих походах на восток проникли вплоть до Раджастана и Таласа.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.