Первая четверть XVII века - с 1600 по 1625 год. В эти года никто из перечисленных людей не жил. Очевидно, в задании опечатка и был указан XVIII век, в котором данные люди "присутствовали".
Первая четверть XVIII века это 1700-1725 года. Необходимо найти художников-портретистов, живших и работавших в эти года.
1)Бартоломео Карло Расстрели был скульптором. Данный вариант ответа не подходит.
2) Никитин Иван Никитич жил с 1690 по 1742. Существуют картины, кои ему приписываются, но автор точно не известен. Но вот картины, кои точно являются его авторскими работами - портреты. Нарисованы они были в промежуток 1700-1725 годов, а значит вариант ответа 2 подходит.
3) Матвеев Андрей Матвеевич действительно художник и портретист, но основная часть его работ была сделана позднее 1727 года(до этого момента он учился в Европе). До 1725 включительно он нарисовал несколько портретов, часть из коих не сохранилась. Учитывая, что вариантов ответа должно быть несколько, а номера 1, 4 и 5 не верны, можно сказать, что данный ответ всё же подходит.
4) Жан-Батист Леблон являлся архитектором. Данный вариант ответа не подходит.
5) Алексей Фёдорович Зубов был гравёром, хотя среди его работ есть несколько портретов, но это далеко не основная часть его творчества. Большая часть его гравюр - это виды городов и баталий. Назвать его мастером портретного жанра было бы нелогично. Этот вариант ответа не подходит.
Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодо . Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).
1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Зави- хостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.
23
Объяснение:
Первая четверть XVII века - с 1600 по 1625 год. В эти года никто из перечисленных людей не жил. Очевидно, в задании опечатка и был указан XVIII век, в котором данные люди "присутствовали".
Первая четверть XVIII века это 1700-1725 года. Необходимо найти художников-портретистов, живших и работавших в эти года.
1)Бартоломео Карло Расстрели был скульптором. Данный вариант ответа не подходит.
2) Никитин Иван Никитич жил с 1690 по 1742. Существуют картины, кои ему приписываются, но автор точно не известен. Но вот картины, кои точно являются его авторскими работами - портреты. Нарисованы они были в промежуток 1700-1725 годов, а значит вариант ответа 2 подходит.
3) Матвеев Андрей Матвеевич действительно художник и портретист, но основная часть его работ была сделана позднее 1727 года(до этого момента он учился в Европе). До 1725 включительно он нарисовал несколько портретов, часть из коих не сохранилась. Учитывая, что вариантов ответа должно быть несколько, а номера 1, 4 и 5 не верны, можно сказать, что данный ответ всё же подходит.
4) Жан-Батист Леблон являлся архитектором. Данный вариант ответа не подходит.
5) Алексей Фёдорович Зубов был гравёром, хотя среди его работ есть несколько портретов, но это далеко не основная часть его творчества. Большая часть его гравюр - это виды городов и баталий. Назвать его мастером портретного жанра было бы нелогично. Этот вариант ответа не подходит.
Объяснение:
Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодо . Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).
1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Зави- хостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.