ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Во взглядах людей XVII в. традиционные, унаследованные от Средневековья представления тесно переплетались с новым мироощущением, зародившимся в эпоху Возрождения и подготовившим, в конечном счете, идеи просветителей. Но и прежние понятия сохраняли свое значение, Религия, Церковь еще занимали доминирующее положение в человеческих умах. Однако новые трактовки их роли и функций в обществе и государстве уже значительно отличались от официальной доктрины католицизма, проповедуемой папством.
ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Объяснение:
Людовик XIV и Церковь
Во взглядах людей XVII в. традиционные, унаследованные от Средневековья представления тесно переплетались с новым мироощущением, зародившимся в эпоху Возрождения и подготовившим, в конечном счете, идеи просветителей. Но и прежние понятия сохраняли свое значение, Религия, Церковь еще занимали доминирующее положение в человеческих умах. Однако новые трактовки их роли и функций в обществе и государстве уже значительно отличались от официальной доктрины католицизма, проповедуемой папством.