ЗНАЮ МИНУ. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ » Знаю і систематизую нову інформацію 1. Розгадайте ребуси й упорядкуйте історичне лото. У. 99 Морський шлях до Індії Тихий океан Америка "G'Ч... M, Лео о Назвіть передумови Великих географічних відкриттів. Пr:tr
Контрреформы Александра III – это комплекс мероприятий правительства, направленных на изменение (консервацию) социально-политической жизни страны после либеральных реформ предыдущего императора. Главная миссия по претворению этих контрреформ в жизнь была возложена на министра внутренних дел графа Дмитрия Андреевича Толстого.
Причины контрреформ
Поводом для введения контрреформ стало убийство царя Александра II. Вступивший на престол Александр III озаботился усилением со стороны революционных сил и очень осторожно выбирал пути своего нового курса. Выбор сделать сторонники реакционной идеологии К. Победоносцев и Д. Толстой. Приоритетами стали сохранение самодержавия, укрепление сословного строя, традиций и основ российского общества и неприятие либеральных преобразований.
Еще одной причиной контрреформ стало то, что власть не была готова к быстрому развитию и изменениям. А эти изменения уже начались: усилилось имущественное неравенство в деревне, возросло количество пролетариата. Власть не всегда понимала проходящие процессы и мыслила старыми понятиями.
Император прислушался к рекомендациям Победоносцева и отправил в отставку главного либерала М. Лорис-Меликова, поскольку не согласился с его планом преобразований.
В результате была создана программа нового царствования, которая была изложена 29 апреля 1881 года в Манифесте о незыблемости самодержавия. Автором манифеста стал К. Победоносцев.
починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні літописи й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».
турки і татари вихором налітали на українські села і міста, палили їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з галичини і поділля вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».
, грабіжники зв'язували захоплених арканом за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.
страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону
Контрреформы Александра III – это комплекс мероприятий правительства, направленных на изменение (консервацию) социально-политической жизни страны после либеральных реформ предыдущего императора. Главная миссия по претворению этих контрреформ в жизнь была возложена на министра внутренних дел графа Дмитрия Андреевича Толстого.
Причины контрреформ
Поводом для введения контрреформ стало убийство царя Александра II. Вступивший на престол Александр III озаботился усилением со стороны революционных сил и очень осторожно выбирал пути своего нового курса. Выбор сделать сторонники реакционной идеологии К. Победоносцев и Д. Толстой. Приоритетами стали сохранение самодержавия, укрепление сословного строя, традиций и основ российского общества и неприятие либеральных преобразований.
Еще одной причиной контрреформ стало то, что власть не была готова к быстрому развитию и изменениям. А эти изменения уже начались: усилилось имущественное неравенство в деревне, возросло количество пролетариата. Власть не всегда понимала проходящие процессы и мыслила старыми понятиями.
Император прислушался к рекомендациям Победоносцева и отправил в отставку главного либерала М. Лорис-Меликова, поскольку не согласился с его планом преобразований.
В результате была создана программа нового царствования, которая была изложена 29 апреля 1881 года в Манифесте о незыблемости самодержавия. Автором манифеста стал К. Победоносцев.
починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні літописи й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».
турки і татари вихором налітали на українські села і міста, палили їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з галичини і поділля вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».
, грабіжники зв'язували захоплених арканом за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.
страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону