Після поразки революції 1905–1907 рр. по всій країні встановився режим, що одержав назву столипінський за ім’ям голови царської Ради міністрів П. А. Столипіна. Він характеризувався:
1) розпуском II Державної думи, яка виявила непослух царю, і виданням 3 червня 1907 р. нового виборчого закону, у якому ще більше обмежувалися права робітників, селян, неросійських народів. Так був здійснений третьочервневий державний переворот. За новим виборчим законом виборчі права мали тільки 15 % населення країни. Вибори до III Державної думи, проведені влітку та восени 1907 р., дали царизму очікуваний результат: Дума стала «слухняною». Від України обрано 111 делегатів: 64 поміщики, 13 священиків, 20 селян;
2) лавіруванням уряду Столипіна між різними класами, що одержало назву бонапартизму. У складі III Думи був блок поміщиків із верхівкою торгово-промислової буржуазії. Відповідно в III Думі було дві більшості: правооктябристська й октябристсько-кадетська. Уряд Столипіна балансував між цими таборами;
3) наступом на революційні сили, на права робітників, селян та їхні партії; царський уряд розгромив робітничі організації, профспілки, закривав робітничі газети й журнали;
4) насадженням ідеології великодержавного шовінізму й посиленням національного гніту. В Україні царизм переслідував українську мову та культуру, забороняв видання українських газет, журналів, художньої літератури. Царська влада закривала українські клуби й гуртки. Було закрито культосвітнє товариство «Просвіта», циркуляр Столипіна 1910 р. забороняв «інородцям» створювати товариства, клуби, видавати газети рідною мовою.
Столипінська аграрна реформа в Україні
Причини реформи
1. Прагнення царизму відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі й закріпити в них приватновласницькі настрої.
2. Усвідомлення правлячими колами необхідності прискорення розвитку капіталізму в селі американським шляхом, того, що селянська громада є гальмом на цьому шляху.
3. Прагнення ліквідувати аграрну перенаселеність в європейській частині країни шляхом переселення найбільш революційної й вибухонебезпечної частини селян у східні райони Росії.
"Алаш туы астында" - это пример казахской пословицы, которая переводится как "Пока Алаш на небе". Алаш - это созвездие Весеннего треугольника, видимого на небе ночью. Выражение указывает на то, что это произошло в очень раннем утреннем часу.
"күн сөнгенше сөнбейсіз такырыбында" - переводится как "до восхода солнца", "перед рассветом". В этом контексте это означает, что событие произошло в период, когда еще темно, но уже начинает светать.
"келешек ұрпаққа үндеухат жазайы" - переводится как "оставить запись на бумаге". Здесь говорится о необходимости записать что-то на бумаге или в дневнике для сохранения или запоминания информации.
Итак, если объединить все это вместе, вопрос можно понять следующим образом:
"Какой ответ необходимо записать на бумаге до восхода солнца, чтобы запомнить или сохранить его?"
Чтобы ответить на этот вопрос, нужно знать, о чем идет речь и какую информацию необходимо сохранить или запомнить. Без дополнительных деталей или контекста, сложно дать точный ответ.
Однако, если предположить, что мы говорим о задаче или проблеме, то возможное решение будет следующим:
1. Во-первых, необходимо понять, что требуется в задаче. Анализируйте каждый аспект и условие, чтобы понять, что от вас требуется.
2. Во-вторых, разберите задачу на более простые компоненты или шаги. Это поможет вам понять логику решения и последовательность действий.
3. Затем используйте свои знания, умения и формулы, чтобы решить каждый шаг или компонент задачи. Обоснуйте, почему вы выбрали определенные действия или формулы.
4. После решения каждого шага, записывайте полученные результаты на бумаге или в дневнике. Это поможет вам в дальнейшем запомнить процесс и ответ на задачу.
5. Наконец, проверьте свое решение и убедитесь, что ответ правильный. Обратите внимание на указанные условия задачи и сравните свой ответ с ожидаемым результатом.
В целом, запись ответа на бумаге или в дневнике позволяет вам фиксировать свои мысли и решение для лучшего запоминания и последующего применения информации.
Після поразки революції 1905–1907 рр. по всій країні встановився режим, що одержав назву столипінський за ім’ям голови царської Ради міністрів П. А. Столипіна. Він характеризувався:
1) розпуском II Державної думи, яка виявила непослух царю, і виданням 3 червня 1907 р. нового виборчого закону, у якому ще більше обмежувалися права робітників, селян, неросійських народів. Так був здійснений третьочервневий державний переворот. За новим виборчим законом виборчі права мали тільки 15 % населення країни. Вибори до III Державної думи, проведені влітку та восени 1907 р., дали царизму очікуваний результат: Дума стала «слухняною». Від України обрано 111 делегатів: 64 поміщики, 13 священиків, 20 селян;
2) лавіруванням уряду Столипіна між різними класами, що одержало назву бонапартизму. У складі III Думи був блок поміщиків із верхівкою торгово-промислової буржуазії. Відповідно в III Думі було дві більшості: правооктябристська й октябристсько-кадетська. Уряд Столипіна балансував між цими таборами;
3) наступом на революційні сили, на права робітників, селян та їхні партії; царський уряд розгромив робітничі організації, профспілки, закривав робітничі газети й журнали;
4) насадженням ідеології великодержавного шовінізму й посиленням національного гніту. В Україні царизм переслідував українську мову та культуру, забороняв видання українських газет, журналів, художньої літератури. Царська влада закривала українські клуби й гуртки. Було закрито культосвітнє товариство «Просвіта», циркуляр Столипіна 1910 р. забороняв «інородцям» створювати товариства, клуби, видавати газети рідною мовою.
Столипінська аграрна реформа в Україні
Причини реформи
1. Прагнення царизму відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі й закріпити в них приватновласницькі настрої.
2. Усвідомлення правлячими колами необхідності прискорення розвитку капіталізму в селі американським шляхом, того, що селянська громада є гальмом на цьому шляху.
3. Прагнення ліквідувати аграрну перенаселеність в європейській частині країни шляхом переселення найбільш революційної й вибухонебезпечної частини селян у східні райони Росії.
"күн сөнгенше сөнбейсіз такырыбында" - переводится как "до восхода солнца", "перед рассветом". В этом контексте это означает, что событие произошло в период, когда еще темно, но уже начинает светать.
"келешек ұрпаққа үндеухат жазайы" - переводится как "оставить запись на бумаге". Здесь говорится о необходимости записать что-то на бумаге или в дневнике для сохранения или запоминания информации.
Итак, если объединить все это вместе, вопрос можно понять следующим образом:
"Какой ответ необходимо записать на бумаге до восхода солнца, чтобы запомнить или сохранить его?"
Чтобы ответить на этот вопрос, нужно знать, о чем идет речь и какую информацию необходимо сохранить или запомнить. Без дополнительных деталей или контекста, сложно дать точный ответ.
Однако, если предположить, что мы говорим о задаче или проблеме, то возможное решение будет следующим:
1. Во-первых, необходимо понять, что требуется в задаче. Анализируйте каждый аспект и условие, чтобы понять, что от вас требуется.
2. Во-вторых, разберите задачу на более простые компоненты или шаги. Это поможет вам понять логику решения и последовательность действий.
3. Затем используйте свои знания, умения и формулы, чтобы решить каждый шаг или компонент задачи. Обоснуйте, почему вы выбрали определенные действия или формулы.
4. После решения каждого шага, записывайте полученные результаты на бумаге или в дневнике. Это поможет вам в дальнейшем запомнить процесс и ответ на задачу.
5. Наконец, проверьте свое решение и убедитесь, что ответ правильный. Обратите внимание на указанные условия задачи и сравните свой ответ с ожидаемым результатом.
В целом, запись ответа на бумаге или в дневнике позволяет вам фиксировать свои мысли и решение для лучшего запоминания и последующего применения информации.