у першу збірку творів лесі українки “на крилах пісень” увійшла чудова поема “давня казка”. цю поему вона написала у 1893 році. на ту пору леся українка вже була зрілим поетом. своє місце як митець, письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства – серед робітників. у поемі “давня казка” і йдеться про роль поета і його творів в суспільному житті. тому головний герой цього твору – поет.
зовнішній портрет свого героя поетеса зображує так:
на обличчі у поета
не цвіла урода гожа,
хоч не був він теж поганий, --
от собі -- людина
його звичайною зовнішністю, та ще й фізичним нездужанням, поетеса підкреслює, що краса людини не в зовнішніх ознаках, а в її духовних якостях.
леся українка оспівує талант свого героя : його поезія була “і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною”. за цю незвичайну здібність -- творити вірші, у яких можна знайти і розвагу, і пораду, співця дуже любили люди, особливо молодь.
він славив красу природи, красу вільної людської думки. на крилах мрій поет часто линув “ в таємні світи надхмарні”, але крім цього приглядався до людського лиха і намагався зброєю сміху знищувати його. далі тематика пісень митця розширюється : ось він створює сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру – боягузтво, пиху, хвастощі. так, запалені його піснею, люди йдуть на штурм неприступних мурів ворожого міста і здобувають його. та коли наростав конфлікт між трудящими і графом-деспотом, поет створив найкращі свої пісні. це була їдка сатира, сповнена народного гніву, ненависті до гнобителів, пройнята закликом до революційної розправи з народними кривдниками :
блакитна кров проллється,
як пробити пану груди?
тепер для поета краса невіддільна від служіння трудящим у боротьбі за волю. в ім’я захисту цієї краси він і смерть прийме. в цей час поет постає як народний митець, лицар духу, захисник трудящих, що викриває жорстоких гнобителів народу. це горда, безкорислива, саможертовна людина. на пропозицію графа продати свій хист за “гарну хату”, за золото, поет відповідає так:
“не поет, у кого думки
не літають вільно в світі,
а заплутались навіки
в золотії тонкі сіті”
отже, служіння літературі, поневоленому народові леся українка розуміла як участь у революційній боротьбі. на той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. тому в образі героя “давньої казки” ми пізнаємо риси характеру самої лесі українки. його шлях до народного поета – це шлях самої письменниці. він (як і леся українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде протягом віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. і лише тоді, коли ця боротьба скінчиться, “то скінчиться давня казка”
на мою думку, людина, яка має талант та добре серце, може покращити життя всього народу.
Жүгі нарда, қазаны теңде болып көшпелі ғұмыр кешкен қазақ халқы асты өте жоғары бағалап, қастерлей білген. Халқымыз адам өмірінде тамақты тіршілікке қажетті құндылықтардың бәрінен де жоғары қойған. Кез келген қазақы шаңырақтың дастарханын ет тағамдарынсыз елестету мүмкін емес. Сондықтан да төменде ұсынылған халқымыздың ұлттық ыстық ет тағамдары сіздің дастарханыңыздың шырайын одан әрі аша түседі деген сенімдеміз. Салтымызды құрметтеп, қазір де осы тағамдарды ұмытпай, әзірлеп жүрейік. Қазақша ет. Біздің халқымыздың құрметті кісілерге ұсынатын кәделі, әрі орны бөлек тағамдарының ең бастысы – қазақша ет немесе бешбармақ. Қазақтар сыйлы қонақтарға мал басын көрсетіп, табақ-табақ ет тартқан. Табақ тарту да үлкен өнер. Әр табақ қонақтың дәрежесі мен жасына, іліктік жолына (нағашы, жиен, құдағи, қыз, бала, т.б.) сәйкес келуі керек. Осыған орай табақ тарту – бас табақ, сый табақ, күйеу табақ, келін табағы, жастар табағы, жай табақ болып бөлінеді. Аталған табақтарға сай ет (сүйек) мүшелері болады. Ол мүшелерді ауыстыруға болмайды. Бас табаққа бас, жамбас, омыртқа, қазы, қарта, жал, жая сияқты кәделі мүшелер салынады. Іліктік қатынасқа қарай: қарттарға жамбас, орта жастағыларға ортан жілік, омыртқа, күйеу мен қыздарға асықты жілік, төс, тағы сол сияқты рет-ретімен беріледі. Мойын омыртқа, тоқпан жілік, ірі малдың жамбасының шұқыршағы, жауырын, сирақ қонақтарға тартылмайды. Қуырдақ. Қуырдақ - соғыммен бірге жасалынатын кәделі әрі дәстүрлі тағам. Соғым сойылған үйде қуырдақтың дайындалмауы мүмкін емес. Әзірленуі қиын емес және тез піседі. Қуырдақты сұрп ет пен өкпе бауырды, бүйректі майлы ішек-қарынға араластырып, қуырып пісіреді. Жас етті кейде апаларымыз қаймаққа да қуырып пісіреді. Мұны «бал қуырдақ» дейді. Сірне. Жас төлдің етінен пісірілетін дәмді тағам. Қозы мүшесін жіліктеп қазанға салып, үстіне бие сүтін немесе жаңа тартылған сұйық қаймақ құйып, тұз салады да, буын сыртқа шығармай, бұқтырып жайымен қайнатады. Сонда сүт те, қаймақ та етке сіңіп, оның сүйегіне дейін жұмсарып пісіп шығады.
Толығырақ: https://massaget.kz/arnayyi_jobalar/22-nauryz/1006/ Материалды көшіріп басқанда Massaget.kz сайтына гиперсілтеме міндетті түрде қойылуы тиіс. Авторлық құқықты сақтаңыз
у першу збірку творів лесі українки “на крилах пісень” увійшла чудова поема “давня казка”. цю поему вона написала у 1893 році. на ту пору леся українка вже була зрілим поетом. своє місце як митець, письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства – серед робітників. у поемі “давня казка” і йдеться про роль поета і його творів в суспільному житті. тому головний герой цього твору – поет.
зовнішній портрет свого героя поетеса зображує так:
на обличчі у поета
не цвіла урода гожа,
хоч не був він теж поганий, --
от собі -- людина
його звичайною зовнішністю, та ще й фізичним нездужанням, поетеса підкреслює, що краса людини не в зовнішніх ознаках, а в її духовних якостях.
леся українка оспівує талант свого героя : його поезія була “і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною”. за цю незвичайну здібність -- творити вірші, у яких можна знайти і розвагу, і пораду, співця дуже любили люди, особливо молодь.
він славив красу природи, красу вільної людської думки. на крилах мрій поет часто линув “ в таємні світи надхмарні”, але крім цього приглядався до людського лиха і намагався зброєю сміху знищувати його. далі тематика пісень митця розширюється : ось він створює сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру – боягузтво, пиху, хвастощі. так, запалені його піснею, люди йдуть на штурм неприступних мурів ворожого міста і здобувають його. та коли наростав конфлікт між трудящими і графом-деспотом, поет створив найкращі свої пісні. це була їдка сатира, сповнена народного гніву, ненависті до гнобителів, пройнята закликом до революційної розправи з народними кривдниками :
блакитна кров проллється,
як пробити пану груди?
тепер для поета краса невіддільна від служіння трудящим у боротьбі за волю. в ім’я захисту цієї краси він і смерть прийме. в цей час поет постає як народний митець, лицар духу, захисник трудящих, що викриває жорстоких гнобителів народу. це горда, безкорислива, саможертовна людина. на пропозицію графа продати свій хист за “гарну хату”, за золото, поет відповідає так:
“не поет, у кого думки
не літають вільно в світі,
а заплутались навіки
в золотії тонкі сіті”
отже, служіння літературі, поневоленому народові леся українка розуміла як участь у революційній боротьбі. на той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. тому в образі героя “давньої казки” ми пізнаємо риси характеру самої лесі українки. його шлях до народного поета – це шлях самої письменниці. він (як і леся українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде протягом віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. і лише тоді, коли ця боротьба скінчиться, “то скінчиться давня казка”
на мою думку, людина, яка має талант та добре серце, може покращити життя всього народу.
Толығырақ: https://massaget.kz/arnayyi_jobalar/22-nauryz/1006/
Материалды көшіріп басқанда Massaget.kz сайтына гиперсілтеме міндетті түрде қойылуы тиіс. Авторлық құқықты сақтаңыз