- це не простий диск. на ньому автограф мого улюбленого ді-джея. і запис теж ексклюзивний, такого в інтернеті не знайдеш.
- а як звуть твого улюбленого ді-джея?
- андрій ! його псевдонім майже як прізвище героя «війни та миру», але від слова «»!
- ха-ха-ха! смішно! знаєш, богданчику, я тобі заздрю. адже мені музика не приносить такої насолоди, як тобі.
- ти не любиш музики? чому?
- не знаю. мені не подобаються всі ці дурні пісні про кохання, як по радіо. і артисти, яких показують по телевізору, мені теж не до вподоби.
- пробач, так не буває, щоб людина не любила музики! значить, ти просто не знайшла свого улюбленого стилю. а які пісні тобі коли-небудь ?
- тільки не смійся, богдане. мені до вподоби були народні пісні, які ми вивчали в школі. але не веселі мелодії, під які гопак танцюють, а сумні, мінорні композиції. та біда, ніхто з моїх друзів такої музики не слухає! вона не модна!
- не буду я сміятись! я, навпаки, пораджу тобі слухати народні мелодії або сучасні обробки фольклорних пісень. існує багато записів музикантів, які грають на флейті, на кобзі, на бандурі тощо. музика має бути для душі, а не для моди!
на конец то настали долгожданные выходные и я отправился прогулятся по лесу!
побежал я по тропинке в березовой роще. за рощей виднелось широкое поле. и вот я оказался в лесу. воздух здесь был чистый, пели птички и под ногами шуршали листья. в лесу были необыкновенные деревья высокие и стройные - великаны. отправившись на окраину леса, я увидел мостик через речку. в речке вода была прозрачная как слеза.перешел мостик и увидел родной парк. ощущения после такой прогулки были непередаваемые. я рад, что с пользой потратил время!
діалог на тему «музика»
- добридень, богдане!
- привіт, оленко!
- богдане, ти просто сяєш! в тебе добрі новини?
- бачиш, диск додому несу?
- так. і чому ти так радієш?
- це не простий диск. на ньому автограф мого улюбленого ді-джея. і запис теж ексклюзивний, такого в інтернеті не знайдеш.
- а як звуть твого улюбленого ді-джея?
- андрій ! його псевдонім майже як прізвище героя «війни та миру», але від слова «»!
- ха-ха-ха! смішно! знаєш, богданчику, я тобі заздрю. адже мені музика не приносить такої насолоди, як тобі.
- ти не любиш музики? чому?
- не знаю. мені не подобаються всі ці дурні пісні про кохання, як по радіо. і артисти, яких показують по телевізору, мені теж не до вподоби.
- пробач, так не буває, щоб людина не любила музики! значить, ти просто не знайшла свого улюбленого стилю. а які пісні тобі коли-небудь ?
- тільки не смійся, богдане. мені до вподоби були народні пісні, які ми вивчали в школі. але не веселі мелодії, під які гопак танцюють, а сумні, мінорні композиції. та біда, ніхто з моїх друзів такої музики не слухає! вона не модна!
- не буду я сміятись! я, навпаки, пораджу тобі слухати народні мелодії або сучасні обробки фольклорних пісень. існує багато записів музикантів, які грають на флейті, на кобзі, на бандурі тощо. музика має бути для душі, а не для моди!
- і за добру пораду!
- ну, бувай здорова, подружко!
- і ти бувай, богдане!
на конец то настали долгожданные выходные и я отправился прогулятся по лесу!
побежал я по тропинке в березовой роще. за рощей виднелось широкое поле. и вот я оказался в лесу. воздух здесь был чистый, пели птички и под ногами шуршали листья. в лесу были необыкновенные деревья высокие и стройные - великаны. отправившись на окраину леса, я увидел мостик через речку. в речке вода была прозрачная как слеза.перешел мостик и увидел родной парк. ощущения после такой прогулки были непередаваемые. я рад, что с пользой потратил время!