1) второй элемент периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева с атомным номером 2. 2)элемент главной подгруппы восьмой группы, второго пс атомным номером 10. 3)элемент главной подгруппы восьмой группы, третьего периода с атомным номером 18. 4)элемент главной подгруппы восьмой группы, четвёртого периода с атомным номером 36 5)элемент главной подгруппы восьмой группы, пятого периода, с атомным номером 54. 6) элемент 18-й группы (по старой классификации — главной подгруппы 8-й группы, 6-го периода), с атомным номером 86.
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
2)элемент главной подгруппы восьмой группы, второго пс атомным номером 10.
3)элемент главной подгруппы восьмой группы, третьего периода с атомным номером 18.
4)элемент главной подгруппы восьмой группы, четвёртого периода с атомным номером 36
5)элемент главной подгруппы восьмой группы, пятого периода, с атомным номером 54.
6) элемент 18-й группы (по старой классификации — главной подгруппы 8-й группы, 6-го периода), с атомным номером 86.
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение: