1)Кусок льда массой 0,6 кг нагревают от −12°C до −6°C, затрачивая при этом количество теплоты 7,56 кДж. Определи удельную теплоёмкость льда.
ответ (округли до сотых): Дж/(кг·°C).
2.Определи, на сколько градусов нагреется вода объёмом 3 л, если ей сообщить количество теплоты, равное 374 Дж. Удельная теплоёмкость воды равна 4200 Дж/(кг·°C), плотность воды — 1000 кг/м³.
ответ (округли до сотых): °C.
2) 2Al+6HCl=2AlCl3+3H2↑
3) Fe+NaOH≠
4) Al+6NaOH+6H2O=2Na3[Al(OH)6]+3H2↑
Химическое количество всего водорода в первых двух реакциях составит: n(H2)=V/Vm=8.96/22.4=0.4 моль
а в реакции 4 выделился водород n(H2)=V/Vm=6.72/22.4=0.3 моль
Тогда химическое количество n(Al)=n(H2)/3 = 0.3/3=0.1 моль (по коэффициентам в уравнении реакции 4)
Т.к. количество металлов в смеси один и два одинаковое, то определим химическое количество водорода в реакции 2:
n(H2)=n(Al)*3/2=0.1*3/2=0.15 моль
Значит в реакции 1 n(H2)=n(H2)всего-n(H2) в реакции 2=0,4-0,15=0,25 моль
Тогда n(Fe)=n(H2)=0.25 моль (по коэффициентам в уравнении реакции 1)
Рассчитаем массы металлов:
m(Fe)=n*M=0.25*56=14 г
m(Al)=n*M=0.1*27=2.7 г
m(смеси)=m(Fe)+m(Al)=14+2,7=16,7 г
рассчитаем массовые доли металлов в смеси:
w(Fe)=m(Fe)/m(смеси) *100%=14/16.7*100%=83.83%
w(Al)=m(Al)/m(смеси)*100%=2.7/16.7*100%=16.17%
Питання про вихідну речовину, з якої утворилася нафта, про процеси нафтоутворення і формування нафти в концентрований поклад, у окремих покладах і родовищах дотепер ще не є остаточно вирішеними. Існує ряд думок як про вихідні для нафти речовини, так і про причини і процеси, що обумовлюють її утворення. В останні роки завдяки працям радянських геологів, хіміків, біологів, фізиків і дослідників інших спеціальностей удалося з'ясувати основні закономірності в процесах нафтоутворення. В даний час установили, що нафта органічного походження, тобто вона, як і вугілля, виникла в результаті перетворення органічних речовин.
Раніше висувалися й інші теорії утворення нафти.
Наприкінці XIX ст., коли в астрономія і фізика одержала розвиток застосування спектральних методів дослідження й у спектрах різних космічних тіл були виявлені не тільки вуглець і водень, але і вуглеводні, російський геолог Н.А.Соколов висунув космічну гіпотезу утворення нафти. Він припускав, що коли земля була у вогненно-рідкому стані, то вуглеводні з газової оболонки проникнули в масу земної кулі, а згодом при остиганні виділилися на його поверхні. Ця гіпотеза не пояснює ні географічного, ні геологічного розподілу нафтових родовищ...
Наприкінці XIX ст. Д.І.Менделєєв, що обратив увагу на приуроченість відомих тоді родовищ нафти до крайових частин гір, була висунута теорія неорганічного походження нафти. Передбачалося, що вуглеводні, що утворяться при дії води на розпечені карбіди металів, проходили по тріщинах із глибоких шарів у зону осадової оболонки земної кулі, де шляхом їхньої конденсації і гідрогенізації утворилися нафтові родовища.
Ця теорія утворення нафти не одержала визнання серед геологів і хіміків. Важко уявити собі утворення нафти шляхом дії на карбіди металів води океанів, потрапивших в глибину землі по тріщинах земної кори, тому що ці тріщини не можуть йти так глибоко.
Крім того, наявність у земній корі великих покладів карбідів заліза, до яких може проникнути вода океанів, дуже сумнівно.
Кількість металевого заліза (а не його окислів), що може потрапити з дуже глибоких зон на поверхню твердої кори - мізерна. Оксиди заліза містити карбіди металів не можуть. Імовірність же наявності карбідів металів у самому залізі також украй незначна.
Усі приведені вище розуміння говорять про те, що в зовнішній оболонці космічного типу при наявності окисної обстановки не приходиться очікувати утворення і збереження карбідів заліза й інших металів у значних кількостях...
М. В. Ломоносов перший указав на зв'язок між пальними корисними копалинами - вугіллям і нафтою і висунув вперше у світі в середині XVIII в. гіпотезу про походження нафти з рослинних залишків.