1) Определение щелочей с точки зрения теории электролитической диссоциации. Написать уравнения диссоциации гидроксида калия и гидроксида бария.

2) Закончить возможные уравнения реакций и написать для них ионные уравнения:
А) Аg + Cu(NO3)2 =
Б) CrCl3 + Аg NO3 =
В) К2CO3 + HCl =

В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:

Объяснение:

Розчини — однорідні системи, що складаються з молекул розчинника і частинок розчиненої речовини, між якими відбуваються хімічні або фізичні взаємодії.Складовими частинами розчину є розчинник і розчинена речовина.

Розчинником виступає компонент, який має однаковий агрегатний стан з розчином. Інші складові розчину — розчинені речовини. Якщо розчинник і розчинена речовина знаходяться в однаковому агрегатному стані, то розчинником вважають компонент, маса якого є більшою. Якщо одним з компонентів розчину є вода, як правило, саме її називають розчинником.