1. почему перед взвешиванием электроды следует опустить на некоторое время в раствор электролита? (определение эквивалента меди)
2. почему электролиз следует проводить достаточно долго?
3. изменится ли результат эксперимента (определение эквивалента меди), если проводить его со значительно меньшей силой тока?

За агрегатним станом розчини бувають рідкі, тверді і газоподібні. Прикладом рідких розчинів можуть бути розчини солей у воді, прикладом твердих – сплав нікелю й міді (з яких виготовляють монети) або сплав срібла й золота, прикладом газоподібних – суміші газів, повітря. Найбільше значення мають рідкі, а особливо – водні, розчини.Будь-який розчин складається з розчинених речовин і розчинника, хоч ці поняття до певної міри умовні. Наприклад, залежно від співвідношення кількостей спирту й води ця система може бути розчином спирту у воді або води у спирті. Як правило, розчинником вважають той компонент, який у розчині знаходиться у тому ж агрегатному стані, що й до розчинення.

1 молекула воді содержит 1 атом кислорода, у которого 8 протонов, и два атома водорода, у кадого из которіх по одному протону. Суммарно в 1 молекуле воді 8 + 2 = 10 протонов. Электронов столько же (принцип рассчета тот же).

1 моль воды содержит 6,02 *10 (23) - число Авогадро молекул Н2О.
Число Авогадро умножить на 10 и получится суммарное количество протонов. Электронов будет столько же.

Комментарий про условия основан на том, что 1 моль вещества при любьых условиях все равно 1 молем и остается.