1.при разложении 2 моль азота(2х валент.)выделяется 180 кДж. Определите теплоту образования оксида(2х валент.) 2.при взаимодействии 2,7 кг алюминия с соляной кислотой выделилось 19600 кДж теплоты.Вычислите тепловой эффект (в кДж) реакции.
3.Теплота образования оксида азота( 2х валент.) составляет -90,0 кДж. Определите количество поглощенной теплоты (в кДж) при окислении 5,6 л азота до оксида (2х валент.)
4.Определите теплоту сгорания водорода, (в кДж/моль)зная, что теплота образования воды равно 286 кДж/моль
Металлические элементы в основном расположены в левой и нижней
частях периодической системы.
Атомы металлических элементов в отличие от неметаллических обладают
значительно большими размерами атомных радиусов. Поэтому атомы металлов
сравнительно легко отдают валентные электроны. Вследствие этого они
обладают образовывать положительно заряженные ионы, а в
соединениях проявляют только положительную степень окисления. Многие
металлы, например медь Сu, железо Fe, хром Сr, титан Ti, проявляют в
соединениях разную степень окисления.
Так как атомы металлов сравнительно легко отдают валентные
электроны, то в свободном состоянии они являются восстановителями.
Восстановительная разных металлов неодинакова. В
электрохимическом ряду напряжений металлов она возрастает от золота Аu до
калия К.
Общность физических свойств металлов (высокая электрическая
проводимость, теплопроводность, ковкость, пластичность) объясняется
общностью строения их кристаллических решёток. По некоторым характерным
физическим свойствам металлы в значительной степени отличаются друг от
друга, например по плотности, твёрдости, температурам плавления.
Самый лёгкий из металлов - литий Li, а самый тяжёлый - осмий Os.
Самые мягкие - щелочные металлы. Они легко режутся ножом.
Самый легкоплавкий металл - ртуть Hg, самый тугоплавкий металл -
вольфрам W.
Объяснение:
на та ебуліоскопічна константи. Фізичні властивості
розчинів та молекулярний стан розчинених речовин.
Властивості розчинів електролітів. Фізичні властивості розчинів електролітів.
Теорія електролiтичної дисоцiацiї. Ступінь дисоціації. Сильні, середні та слабкі
електроліти. Фізико-хімічний аналіз розчинів електролітів. Гідратація та
сольватація іонів. Типи електролітів Ступiнчаста дисоцiацiя. Індикатори. Іонний
добуток води. Водневий показник (рН). Його розрахунок. Теорія сильних
електролітів. Активність іонів. Іонна сила розчинів. Розчинення та кристалізація
солей. Іонні рівноваги. Добуток розчинностi (ДР) та добуток активностей
важкорозчинних електролітів. Комплексоутворення та розчинність слабкорозчинних електролітів. Гiдролiз солей. Ступiнь та константа гiдролiзу. Зміщення
рівноваги процесів гідролізу. Вплив рiзних факторiв на процес гідролізу.
Література для самостійної роботи: [1] ч.1 розд.У с.199-206; [5] гл.7 розд.5-14;
[4] розд.4; [2] розд.УІІ с.122-137, розд.ХУІ с.351-386; [8] т.1 розд.У с.155-202;
[12]ч.3 с.31-50.
Объяснение: