1.Швидкість хімічної реакції та фактори, що на неї впливають). Закон діючих мас.
2.Необоротні та оборотні хімічні реакції. Константа хімічної рівноваги .
3.Хімічна рівновага. Фактори, які впливають на зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє. Навести приклади .
4. Енергія активації. Перехідний активований комплекс. Поняття про каталіз гомогенний і гетерогенний.
5. Каталіз. Гомогенний та гетерогенний каталіз.
6.Основні поняття в теорії розчинів. Фізико-хімічна теорія розчинів 6.Розчинність та її залежність від зовнішніх умов
визначення вмісту речовини у розчині.
8.Розчини неелектролітів. Закони Рауля. Закон Вант-Гоффа для осмотичного тиску
9.Теорія електролітичної дисоціації, ступінь і константа дисоціації, сильні і слабкі електроліти .
10.Водневий показник і методи його практичного визначення
11.Протонна теорія кислот і основ Бренстеда-Лоурі .
12.Гідроліз солей. Навести приклади.
13.Відношення берилію до води, кислот і лугів. Застосування берилію і його найважливіших сполук. Берилієві бронзи .
14.Магній добування магнію. Відношення магнію до розведених і концентрованих кислот (HNO3, H2SO4). Сполуки магнію і їх практичне значення
15.Алюміній, природні ресурси добування. Відношення алюмінію до води, розведених та концентрованих кислот та лугів. Застосування алюмінію і його сполук
16.Титан, методи добування, відношення до кислот і лугів. Навести приклади. Практичне значення титану
17.Природні ресурси хрому добування. Відношення хрому до розведених і концентрованих кислот (HCl, HNO3, H2SO4). Окиснювальні властивості хроматів і дихроматів. Застосування хрому і його сполук
18.Молібден і вольфрам їх добування, властивості і практичне значення
19.Залізо. Знаходження у природ добування. Відношення заліза до розведених і концентрованих кислот (HCl, HNO3, H2SO4). Найважливіші сполуки заліза та їх застосування
добування і властивості кобальту і нікелю (відношення до кислот HCl і H2SO4, галогенів).
Відповідь: С₄Н₈
Дано:
ω(С) = 85,7% або 0,857
Dпов.(СₙНₓ) = 1,93
Знайти:
Мол. ф-лу СₙНₓ - ?
Объяснение:
М(пов.) = 29 г/моль
М(СₙНₓ) = Dпов.(СₙНₓ)*M(CₙHₓ) = 1,93*29 г/моль = 56 г/моль
Знаходимо масу та кількість атомів Карбону:
m(C) = 56 г*0,857 = 48 г
n(C) = m(C)/M(C) = 48 г/12 г/моль = 4 моль
Знаходимо масу та кількість атомів Гідрогену:
m(H) = m(CₙHₓ) - m(C) = 56 г - 48 г = 8 г
n(H) = m(H)/M(H) = 8 г/1 г/моль = 8 моль
Співвідношення атомів Карбону та Гідрогену становить:
n(C):n(H) = 4:8, тобто формула С₄Н₈
Н₃С-СН=СН-СН₃;
СН₂=СН-СН₂-СН₃
Відповідь: С₄Н₈
Знаменитые парфюмеры:
Эрнест Бо родился в России в 1882 году. По происхождению француз, он рос и воспитывался в России, которая стала для него Родиной. Так как его отец был парфюмером, то будущее Эрнеста уже с рождения было определено – он будет парфюмером, если в наследство получит, хороший «нос», в противном случае – он будет управляющим парфюмерного дома.
С самого детства Эрнест ощущал жизнь в дыхании ароматов, умел их замечать, запоминать и оценить. В парфюмерном доме Альфонса Ралле (после революции фабрика «Свобода») уже трудился его брат Эдуард, и маленький Эрнест старался не отставать от него. По окончании гимназии, когда ему исполнилось 16 лет, он отправляется во Францию, в город Грасс – в царство мирового парфюма, где должен был закрепить свои знания парфюмерного дела и пройти стажировку. Через четыре года Эрнест возвращается в Россию, чтобы начать свой трудовой путь.
Здесь его учителем стал технический директор парфюмерного дома «Ралле» Лемерсье. Как говорил о нём сам Эрнест Бо: «С радостью воздаю я ему дань глубокого почитания за его артистизм и блестящие технические навыки. Все в нем было оригинально, начиная с его манеры жить и одеваться. Это был великий новатор, никогда не соглашавшийся следовать привычным меркам, и отчетливо предвидевший все новое…».