№1. В 160 г раствора соляной кислоты с массовой долей HCl 8% поместили цинк. Вычислите объём выделившегося газа.
№2. К 120 г раствора хлорида бария с массовой долей растворённого вещества 10% добавили избыток раствора серной кислоты. Вычислите массу выпавшего осадка.
NaHSO4 + NaOH =Na2SO4 +H2O
m(NaOH)=0.1*144*1.11=15,984г
n(NaOH)=15,984г/40г/моль=0,3996моль
Количество NaHSO4 тоже 0,3996моль
m(NaHSO4) =0,3996моль * 120г/моль= 47,952г
и это получается 40% (если не сульфат 60% - значит гидросульфат40% )
Значит масса смеси - 47,952г/0,4=119,88г - а масса сульфата в свою очередь 119,88г-47,952г=71,928г
NaHSO4+Ba(OH)2=BaSO4+NaOh+h2O
n(BaSO4) =0,3996моль
m(BaSO4) =0,3996моль*233.43 г/моль=93,28г
Na2SO4+Ba(OH)2=BaSO4+2NaOН
n(BaSO4) =n(Na2SO4)=71,928г/142г/моль=0,5моль
m(BaSO4)=0,5моль*233.43 г/моль=116.7г
m(BaSO4) общая =116.7г+93,28г=209.9г =210г
ответ подозрительный тк сказано округлить до десятых , а получается практически 210
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение: