1. Визначити число молекул, що міститься у кисню кількістю
речовини 1 моль.
2. Обчисліть масу, яку складає 2,5 моль Калій оксиду.
3. Обчисліть об’єм водню, що за нормальних умов взаємодіє з
киснем об’ємом 4 л?
4. Обчисліть кількість атомів Оксигену в молекулярному кисні
масою 64 г.
5. Маса кальцій оксиду вступила в реакцію з водою, якщо
утворився гідроксид масою 22,2 г?
6. Яка кількість речовини кисню необхідна для спалювання
сірководню кількістю 1,5 моль?
7. Обчисліть масу фосфор (V) оксиду, що можна одержати при
спалюванні фосфору в 11,2 л кисню.
8. Обчисліть масу цинк карбонату, яку необхідно прожарити для
одержання цинк оксиду масою 20,25 г.
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение:
ответ:
объяснение:
(c2h4)n-полиэтилен
(c2h3cl)n-поливинилхлорид
и полиэтилен, и поливинилхлорид имеют своей базовой основой этилен – бесцветный горючий газ. при участии хлора и кислорода производится полимеризация этилена, в результате которой при определенных температурах и давлении получаются макромолекулы, из которых и получаются пластики.
температурные пределы, при которых полиэтилен и пвх плавятся, практически одинаковы и лежат в диапазоне температур, превышающих 100 градусов цельсия. оба пластика являются превосходными диэлектриками, повышенной устойчивостью к кислотам и щелочам (при нормальной температуре, не превышающей 60-80 градусов цельсия).
оба пластика достаточной износостойкостью и механической прочностью. надо отметить, что полиэтилен подвержен более быстрому старению – это фактор, который надо учитывать при долгом применении изделий из этого пластика. жесткость у обоих пластиков примерно одинакова, но полиэтилен в силу свойств составляющих его молекул обладает лучшими демпфирующими свойствами.
конечно же, пластики устойчивы к коррозии, а также к изменению влажности и общим климатическим воздействиям. эти свойства, а также их дешевизна обуславливают широчайшее использование и полиэтилена и поливинилхлорида. по промышленному производству они занимают соответственно 1-е и 2-е место в мире.