1. π-Зв’язок це а) ковалентний зв’язок, який володіє круговою симетрією
б) зв’язок у молекулі циклогексану (у формі крісла), який направлений майже перпендикулярно осі третього порядку
в) ковалентний зв’язок, утворений перекриванням двох p-орбіталей, головні осі яких паралельні
г) це зв’язок σ-типу, в якому не досягається максимальне перекривання, так як він не направлений вздовж міжядерної осі
д) жодної правильної відповіді
2. Аксіальний зв’язок це
а) зв’язок, в якому молекулярна орбіталь охоплює більше двох атомів
б) зв’язок, який володіє круговою симетрією
в) зв’язок у молекулі циклогексану (у формі крісла), який направлений паралельно осі третього порядку
г) зв’язок, утворений перекриванням двох p-орбіталей, головні осі яких паралельні
д) жодної правильної відповіді
3. Ароматичними є циклічні сполуки для яких характерне
а) значне підвищення енергії, яке викликане делокалізацією її
π-електронів
б) значне зниження енергії, яке викликане делокалізацією її π-електронів
в) значне підвищення енергії, яке викликане делокалізацією її
σ-електронів
г) значне зниження енергії, яке викликане делокалізацією її
σ-електронів
д) жодної правильної відповіді
4. До ароматичних відносять сполуки
1) піридин 2) циклогептатриєніл-аніон
3) циклопропеніл-катіон 4) циклопентадієн
5) циклогептатриєніл-катіон 6) циклогептатриєн
а) 1,3 і 5 б) 2,4 і 6 в) 2,3 і 4 г) 4,5 і 6 д) жодної правильної відповіді
5. Яка кислота найсильніша?
а) оцтова б) мурашина в) пропілова г) бутанова д) пентанова
6. Яка основа найсильніша?
а) фенол б) етанол в) диметиламін
г) амоніак д) анілін
7. Для жорстких кислот характерно, що атоми-акцептори мають
1) низьку здатність до поляризації 2) високу здатність до поляризації
3) низьку електронегативність 4) високу електронегативність
5) низький негативний заряд 6) високий негативний заряд
а) 1 і 3 б) 2 і 4 в) 2,3 і 4 г) 4,5 і 6 д) жодної правильної відповіді
8. Для м’яких основ характерно, що атоми-акцептори мають
1) низьку здатність до поляризації 2) високу здатність до поляризації
3) низьку електронегативність 4) високу електронегативність
5) низьку здатність утримувати валентні електрони 6) високу здатність утримувати валентні електрони
а) 1,3 і 6 б) 1,4 і 5 в) 2,3 і 5 г) 2,4 і 6 д) жодної правильної відповіді
9. У якому рядку наведені тільки кислоти Льюїса?
а) R2O, B(OR)3, C6H5+ б) AlCl3 , ArNH2, RSH
в) H2O, ROH, RNH2 г) BF3, RO‾, R3C+
д) жодної правильної відповіді
10. До якого ряду ввійшли тільки нуклеофіли?
а) NO2+, SO3+, H+ б) OH‾, BF3, Hal‾ в) H3O+, H2N‾, AlCl3
г) H2SO4, AlCl3, RLi д) жодної правильної відповіді
Амфотерні свойства амінокислот проявляються в реакціях, де вони можуть виступати як кислоти або луги, тобто вони можуть приймати або віддавати протони (H+). Проявлення амфотерних властивостей амінокислот зумовлене наявністю в їх структурі карбоксильної групи (-COOH) і аміногрупи (-NH2), які можуть піддаватися протонному зміщенню. Ось декілька прикладів реакцій, в яких проявляються амфотерні властивості амінокислот:
1. Протонування карбоксильної групи: Амінокислота може взаємодіяти з кислотою, приймаючи протон на карбоксильній групі. Наприклад, гліцин (Gly) може протонуватися з утворенням іону гліцинію (+NH3-CH2-COOH).
2. Протонування аміногрупи: Амінокислота може взаємодіяти з лугом, віддаючи протон з аміногрупи. Наприклад, лізин (Lys) може втрачати протон з аміногрупи при реакції з лугом, утворюючи іон лізину (-NH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-COOH).
3. Зворотна деамінувальна реакція: Деякі амінокислоти можуть втрачати аміногрупу і утворювати кетогрупу. Наприклад, серин (Ser) може піддаватися деамінуванню з утворенням пірувату.
4. Амфотерний гідроліз: Амінокислоти можуть піддаватися гідролізу під дією кислот або лугів. При цьому карбоксильна група може реагувати з лугами, а аміногрупа - з кислотами.
Це лише кілька прикладів реакцій
, де амфотерні свойства амінокислот проявляються. Кожна амінокислота може мати свої специфічні реакції та проявляти амфотерні властивості в різних умовах.
Відповідь:
Пояснення:
Для вирішення цього завдання ми можемо використати принцип Ле-Шательє.
Згідно з рівнянням реакції:
Н2 + І2 ↔️ 2НІ
У першому експерименті ми маємо парціальні тиски:
P(H2) = 40 кПа
P(I2) = 40 кПа
P(HI) = 15 кПа
Застосуємо принцип Ле-Шательє: якщо змінюється концентрація речовини, то система буде реагувати так, щоб компенсувати цю зміну і встановити нову рівновагу.
У другому експерименті парціальні тиски становлять:
P(I2) = 40 кПа
P(HI) = 12 кПа
Ми бачимо, що парціальний тиск І2 не змінився, тому його концентрація залишається незмінною. Змінилися тільки парціальні тиски водню і HI.
За принципом Ле-Шательє, зниження парціального тиску HI вказує на те, що в реакції буде йти у напрямку утворення HI. Тому парціальний тиск водню також знизиться.
Отже, у другому експерименті парціальний тиск водню буде менше, ніж 40 кПа. Запропоновані варіанти відповідей наведені в кПа. Щоб знайти правильну відповідь, залишимо тільки варіанти, менші за 40 кПа.
Згідно з принципом Ле-Шательє, парціальний тиск водню буде залежати від співвідношення парціальних тисків HI і Н2 в рівновазі. Оскільки парціальний тиск HI у другому експерименті становить 12 кПа, парціальний тиск водню буде менший за 40 кПа.
Таким чином, правильною відповіддю є варіант Б) 2,14 кПа.