потому что смотри Уксусная кислота сильнее чем карбонатная но слабее чем ортофосфатная
Объяснение:
ось дивись в нас виходить що на малюнку показано, що оцтова кислота має 2 кисня з якиз один зтягує густину а інший доповнює втрату.
У випадку карбонатної кислоти в нас 3 кисня: з якиз один стягує (при чому стягує з такою ж силою як і кисень в оцтовій кислоті.
А 2 кисня доповнюють при чому кожен кисень доповнює на половину меньше ніж кисень у оцтової кислоти. І виходить чим більше кисень віддав на доповнення тим меньше у нтого залишається "сили" щоб тримати водень і тим сильніше кислота дисоціює. У оцтовій кислоті кисень один зробив всю роботу (віддав багато сили). А у Карбонатній 2 кисня зробили туж саму роботу, отже кожен віддав меньше. Виходить що у карбонатній кислоті залишилось у киснів більше сили і вони тримаються водні біля себе сильніше і дисоціація не дуже велика.
А кисень у оцтовій кислоті "втомився" і дуже слаюо тримає водень і кислота сильніша бо сильніше дисоціює. Розчину вигідніше щоб утворилась слабша кислота бо слабша кислота слабше дисоціює і в розчині меньше катіонів гідрогену. А коли сильна кислота залишається в розчині то катіонів більше. Саме тому утворюється сіль сильної кислоти а чиста слабка кислота.
А коли в нас H3PO4 то вона сильніша. Тому вона й залишаються і вигляді солі. Боя кщо утвориться H3PO4 то вона буде сильніше дисоціювати ніж оцтова і в розчині буде більше гідрогену. Саме тому реакція
Zn3(PO4)2 + CH3COOH не йде бо все зводиться до принципу мінімуму енергії.
потому что смотри Уксусная кислота сильнее чем карбонатная но слабее чем ортофосфатная
Объяснение:
ось дивись в нас виходить що на малюнку показано, що оцтова кислота має 2 кисня з якиз один зтягує густину а інший доповнює втрату.
У випадку карбонатної кислоти в нас 3 кисня: з якиз один стягує (при чому стягує з такою ж силою як і кисень в оцтовій кислоті.
А 2 кисня доповнюють при чому кожен кисень доповнює на половину меньше ніж кисень у оцтової кислоти. І виходить чим більше кисень віддав на доповнення тим меньше у нтого залишається "сили" щоб тримати водень і тим сильніше кислота дисоціює. У оцтовій кислоті кисень один зробив всю роботу (віддав багато сили). А у Карбонатній 2 кисня зробили туж саму роботу, отже кожен віддав меньше. Виходить що у карбонатній кислоті залишилось у киснів більше сили і вони тримаються водні біля себе сильніше і дисоціація не дуже велика.
А кисень у оцтовій кислоті "втомився" і дуже слаюо тримає водень і кислота сильніша бо сильніше дисоціює. Розчину вигідніше щоб утворилась слабша кислота бо слабша кислота слабше дисоціює і в розчині меньше катіонів гідрогену. А коли сильна кислота залишається в розчині то катіонів більше. Саме тому утворюється сіль сильної кислоти а чиста слабка кислота.
А коли в нас H3PO4 то вона сильніша. Тому вона й залишаються і вигляді солі. Боя кщо утвориться H3PO4 то вона буде сильніше дисоціювати ніж оцтова і в розчині буде більше гідрогену. Саме тому реакція
Zn3(PO4)2 + CH3COOH не йде бо все зводиться до принципу мінімуму енергії.
а реакція
ZnCO3 + 2CH3COOH H2CO3 + Zn(CH3COO)2
з подальшим розкладом карбонатно кислоти
m(SrCO₃)=22,2г.
Объяснение:
Дано:
V(CO₂)=3,36л.
Vm=22,4л./моль
SrCO₃-?
1. Определим количество вещества углекислого газа объёмом 3,36л (н.у):
n₁(CO₂)=V(CO₂)÷Vm=3,36л.÷22,4л./моль=0,15моль
2. Запишем уравнение реакции:
Sr(OH)₂+CO₂=SrCO₃↓+H₂O
по уравнению реакции:
n(CO₂)=n(SrCO₃)=1моль
по условию задачи:
n₁(CO₂)=n₁(SrCO₃)=0,15моль
3. Определим молярную массу карбоната стронция:
M(SrCO₃)=88+12+(3×16)=148г./моль
4. Определим массу карбоната стронция количеством вещества 0,15моль:
m(SrCO₃)=n₁(SrCO₃)×M(SrCO₃)=0,15мольх148г./моль=22,2г.
5. ответ: при пропускании через раствор Sr(OH)₂ углекислого газа объёмом 3,36л (н.у) выпадет масса осадка карбоната стронция 22,2г.