2. В годы войны в огромном количестве требовались взрывчатые вещества. Производство этих соединений было в экстренном порядке налажено на заводах Урала и Сибири. Так, уже в 1941 году для получения тротила была выполнена работа по синтезу некоторого вещества. Тротил со щелочами образует соли, которые легко взрываются при механических воздействиях, поэтому он оказался незаменим в производстве взрывчатых веществ, зарядов к разрывным снарядам, подводных мин, торпед. Во время Второй мировой войны его было произведено около 1 миллиона тонн. Кто синтезировал вещество необходимое для производства тротила? Что это было за вещество?
3. Взрывчатка в большом количестве нужна была также и для горнодобывающей промышленности. Академик Петр Леонидович Капица специально для этих нужд придумал устройство для получения в неограниченном количестве необходимого вещества. Для получения взрывчатки достаточно было пропитать им опилки или торф и поджечь. Такой взрывчаткой в 1941 году начиняли авиационные бомбы даже на аэродромах. Назовите вещество и из чего его стали получать уже в 1941году, благодаря работе П.Л.Капицы.
4. На базе научно-исследовательского института удобрений и инсектофунгицидов, уже в первые месяцы войны было организовано производство фосфорсодержащих веществ, на основе которых изготавливались зажигательные средства для противотанкового оружия. На опытном заводе института было налажено производство сплавов фосфора с серой, которые заливались в стеклянные бутылки и служили зажигательными противотанковыми "бомбами". Кто был директором НИИ удобрений и инсектофунгицидов?
5. Какой металл в годы войны был одним из самых востребованных металлов, его использовали не только для создания авиатехники и взрывчатых веществ, но даже и для "активной защиты" самолетов. Так, при отражении налётов авиации на Гамбург, операторы немецких радиолокационных станций обнаруживали на экранах индикаторов неожиданные помехи, которые делали невозможным распознавание сигналов от приближающихся самолётов. Помехи были вызваны лентами из этого металла, сбрасываемыми самолётами союзников. При налётах на Германию было сброшено примерно 20000 тонн такой фольги.
Дослід 1. Дослідіть на вміст крохмалю кефір, домашній сир і томатний сік. Для виявлення крохмалю до досліджуваного зразку слід додати 1–2 краплі розчину йоду.
Яка ознака має свідчити про наявність крохмалю? Утворення сполуки темно-синього кольору.
Чи має міститися крохмаль у досліджених продуктах? У кефірі і домашньому сирі не має міститися крохмаль, бо ці продукти тваринного походження, а крохмаль утворюється в рослинах. У томатному соці може міститися крохмаль.
Дослід 2. Використовуючи універсальний індикатор, визначте значення pH у наявних зразках продуктів (для дослідження винограду з нього слід вичавити сік, а невеликий шматок яблука слід подрібнити).
Яке середовище (кисле, лужне чи нейтральне) у наявних зразках? У молоці середовище нейтральне, а решти зразках — кисле.
Яке середовище має бути в цих зразках? Овочі та фрукти містять органічні кислоти, а молочнокислі продукти (кефір і сир) — молочну кислоту, тому середовище має бути кислим.
Якщо середовище кисле, припустіть, які органічні кислоти містять ці продукти. Органічні кислоти: винна, яблучна, лимонна і молочна.
Дослід 3. Дослідіть на вміст глюкози виноград, яблука, виноградний та апельсиновий соки. Для визначення вмісту глюкози спочатку необхідно добути свіжеосаджений осад купрум (II) гідроксиду взаємодією купрум (II) сульфату з лугом (як ви це робили в лабораторному досліді №12). Потім до осаду додати досліджуваний сік до зникнення осаду.
Чи в усіх зразках має міститися глюкоза? Глюкоза міститься у солодких фруктах і ягодах.
В якому зразку ви виявили наявність глюкози? У винограді.
Результати дослідів оформіть у вигляді таблиці:
Номер
досліду
Продукт
pH зразка,
можливі кислоти
у складі зразка
Наявність
крохмалю
Наявність
глюкози
№2, №3 виноград
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна
кислоти)
— присутня
№2, №3 яблука
pH=3
кисле середовище
(яблучна, винна,
лимонна кислоти)
— відсутня
№2
свіже
молоко
pH=7
нейтральне
середовище
— —
№1, №2 кефір
pH=3
кисле середовище
(молочна кислота)
відсутній —
№1, №2
домашній
сир
pH=5
кисле середовище
(молочна кислота)
відсутній —
№2, №3
виноградний
сік
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна
кислоти)
— відсутня
№2, №3
апельсиновий
сік
pH=3
кисле середовище
(лимонна кислота)
— відсутня
№1, №2 томатний сік
pH=4
кисле середовище
(винна, яблучна,
лимонна кислоти)
присутній —
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ВИСНОВОК
1. Якісна реакція — хімічна реакція, що дозволяє виявити певну речовину. Ознакою реакції є: зміна кольору, утворення осаду або виділення газу.
2. Наявність гліцеролу і глюкози визначають за до свіжеосадженого купрум (II) гідроксиду: утворюється сполука яскраво-синього кольору. Наявність крохмалю визначають за до розчину йоду: йод утворює з крохмалем сполуку темно-синього кольору.
3. У будові молекул гліцеролу й глюкози спільним є наявність декількох гідроксильних груп -ОН: трьох в гліцеролі і п'яти в глюкозі.
4. За результатами наших досліджень робимо висновок, що запропоновані харчові продукти є якісними.
Объяснение:
а) Ba(OH)₂ + Li₂SO₄ → BaSO₄↓ + 2LiOH
Классы: основание + соль → соль + основание
б) Ca(OH)₂ + 2NH₄Cl → CaCl₂ + 2NH₃ + 2H₂O
Классы: основание + соль → соль + основание + оксид
в) Li₂SO₃ + KOH → реакция не идет
Причина: нет признаков реакции - выпадения осадка, выделение газа, образование малодиссоциирующего вещества. Предполагаемые продукты также распадаются на ионы как и реагенты, в итоге образуются те же ионы, что и были.
г) Zn(OH)₂ →t°→ ZnO + H₂O
Класс: основание → оксид + оксид
д) KOH →t°→ реакция не идет
Причина: гидроксиды щелочных металлов при нагревании плавятся без разложения