В процесі дисоціації утворюються позитивні йони Гідрогену і негативні йони кислотного залишку.Наприклад: нітрат-іон NO3–, сульфат-іон SO42–і фосфат-іон РO43–. Спільним для всіх кислот є наявність йонів Гідрогену. Тому H+ надає кислотам характерних для них загальних хімічних властивостей, змінює колір індикаторів. Знак «оберненості» (⇄) показує одночасний перебіг двох процесів-прямого (зліва направо), тобто дисоціацію, і зворотного (справа на ліво) – асоціацію.
Усі розчинні кислоти у водних розчинах дисоціюють на гідроген-іони H+ і кислотні залишки.
Для того, чтобы определить валентность элемента в бинарных соединениях соединениях, необходимо знать валентность одного химического элемента. В оксидах и других многих соединениях кислород проявляет валентность 2. Таким образом, в данных соединениях валентность кислорода нам известна и равна двум. Для определения валентности второго элемента необходимо валетность кислорода умножить на индекс, стоящий возле атома кислорода и разделить на индекс, стоящий возле второго атома химического элемента, который пишется на первом месте. В химической формуле оксида магния индексы, стоящие возле магния и кислорода равны единице, которая не пишется. 1*2/1=2 II II MgO III II Cr₂O₃ (3*2/2=3) V II As₂O₅ (5*2/2=5)
Усі розчинні кислоти у водних розчинах дисоціюють на гідроген-іони H+ і кислотні залишки.
II II
MgO
III II
Cr₂O₃ (3*2/2=3)
V II
As₂O₅ (5*2/2=5)