А). реакция горения этилена выражается уравнением с2н4 (г) + 3о2 (г) = 2со2 (г) + 2н2о (г). при сгорании 1 л с2н4 при нормальных условиях выделяется 59,06 кдж теплоты. определить стандартную энтальпию образования этилена. (ответ: 52,3 кдж/моль). б). пользуясь значениями δн°х.р. и δs°х.р., вычислить δg° реакции при 298 к с (графит) + о2 (г) = со2 (г). (ответ: –394,4 кдж).

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:

Концентрации: 
Массовая доля (также называют процентной концентрацией) : 
С = m1/m 
где: 
m1 — масса растворённого вещества, г (кг) ; 
m — общая масса раствора, г (кг) . 
Массовое процентное содержание компонента, m% 
m%=(mi/Σmi)*100 

Молярность (молярная объёмная концентрация) — количество растворённого вещества (число молей) в единице объёма раствора. 
C(M) = n / V 
где: 
n— количество растворённого вещества, моль; 
V — общий объём раствора, л. 

Нормальная концентрация (мольная концентрация эквивалента) 
C(N) = z / V 
где: 
V — общий объём раствора, л; 
z — число эквивалентности (числу эквивалентов растворенного вещества) . 

Моляльность раствора, концентрация раствора, выраженная числом молей (грамм-молекул) растворённого вещества, содержащегося в 1000 г растворителя 
вычисляется как отношение n*1000/m, 
где n - число молей растворенного вещества, m- масса растворителя